Публікаційна етика

Публікаційна політика збірника наукових праць «Axis Europae» спрямована на дотримання етичних норм, прийнятих міжнародною науковою спільнотою. Діяльність редакційної колегії у цьому напрямі спирається на рекомендації Комітету з видавничої етики (Committee on Publication Ethics), а також на цінний досвід авторитетних міжнародних журналів та видавництв.

Однією з основних вимог прийняття статті до друку є наявність нових оригінальних наукових результатів, які раніше ніде не публікувалися.

Будь-які суперечливі питання (фінансові, академічні, особисті та ін.) уважно розглядаються членами редакційної колегії. У разі підтвердження підозр, пов’язаних з можливим плагіатом або фальсифікацією результатів, стаття беззастережно відхиляється.

Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права без обмежень.

Усі взаємовідносини з питань видавничої етики, що виникають між авторами та редакційною колегією журналу і не врегульовані цим документом, регулюються міжнародними загальноприйнятими стандартами COPE (Committee on Publication Ethics).

1.Етичні зобов’язання редакційної колегії

Рішення щодо публікації. Головний редактор та редакційна колегія наукового збірника «Axis Europae» несе відповідальність за рішення стосовно статей, поданих для публікації. Актуальність дослідження та його значення для науковців і читачів завжди повинні бути основними факторами, що впливають на рішення про прийняття рукопису. Головний редактор не може приймати рішення щодо публікації матеріалів одноосібно.

Принцип чесної гри. Головний редактор та редакційна колегія зобов’язуються оцінювати подані матеріали за їх інтелектуальним змістом, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства або політичних поглядів автора.

Конфіденційність. Усі члени редакційної колегії не мають права розкривати інформацію щодо наданих робіт, окрім автора, рецензентів, інших редакційних консультантів і, за необхідності, видавця.

Розкриття інформації та конфлікт інтересів. Неопубліковані матеріали, використані у представлених матеріалах, не повинні використовуватися у власних дослідженнях членів редакційної колегії та/або рецензентів. Інформація та/або ідеї, набуті під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними і не використовуватися в особистих цілях. Головний редактор зобов’язаний зголосити про самовідвід (доручити іншому члену редколегії зайнятися розглядом рукопису замість нього) щодо розгляду рукопису, у зв’язку з яким він має конфлікт інтересів в результаті конкурентних відносин, співробітництва чи інших відносин і зв’язків з одним з авторів, компаній, або (можливо) установ, пов’язаних з наданими рукописами. Головний редактор повинен вимагати від усіх учасників процесу розкриття відповідних конкуруючих інтересів та публікації поправок, якщо конкуренція інтересів була виявлена після публікації. За необхідності повинні бути вжиті інші відповідні заходи, такі як публікація спростування або вибачення.

Участь та співпраця в розслідуванні. У випадку отримання  етичної скарги редакційна колегія зобов’язується вести переговори з автором і розглядати  факти порушення етичних норм.  Кожне повідомлення про факт неетичної поведінки слід розглядати, навіть якщо воно надійшло через роки після опублікування. Відповідні зміни повинні бути внесені, якщо  етична скарга була належним чином обґрунтована.

2.Етичні зобов’язання авторів

Стандарти звітності. Автори рукописів за результатами оригінальних досліджень повинні представити точний звіт про виконану роботу, а також об’єктивно доповісти про її значущість. Покладені в основу досліджень дані мають бути чітко викладені письмово. Стаття повинна містити достатню кількість інформації і посилання на першоджерела, що дозволить іншим використовувати конкретну роботу. Шахрайські або завідомо неточні заяви прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними. Огляд статей і спеціальні публікації також повинні бути точними і об’єктивними, а редакторський «кут зору» повинен бути чітко окресленим.

Доступ до даних та їх збереження. До авторів можуть звернутися з проханням надати вихідні дані для редакторського огляду. Вони повинні бути готові надати вільний доступ до таких даних, якщо це можливо, і в будь-якому разі повинні бути готові зберігати ці дані протягом 3-ьох років після їх публікації.

Оригінальність і плагіат. Автори повинні подавати тільки повністю оригінальні роботи, а якщо автори використовували роботи та/або вислови інших людей, вони повинні бути належним чином оформлені у вигляді цитат. Плагіат у всіх його формах розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним.

Множинні, повторні та конкуруючі публікації. Автор не повинен представляти до публікації статтю, в якій здійснено дубляж результатів попереднього, уже опублікованого, дослідження. Також неетичною вважається поведінка подання рукопису до декількох видань одночасно, тому є неприйнятною. Автору забороняється подавати на розгляд до цього наукового видання уже опубліковані статті.

Підтвердження джерел. Автор зобов’язується здійснювати покликання на публікації, що здійснили фундаментальний вплив на результати представленого дослідження. Будь-яка інформація, що була отримана в індивідуальному (особистому) порядку, повинна бути використана лише за умови наявності письмової згоди від її автора.

Авторство роботи. Авторство повинно бути обмежене тими особами, які зробили значний внесок в концепцію, виконання або інтерпретацію заявленого дослідження. Усі ті, хто зробив значний внесок, повинні бути перераховані як співавтори. Автор повинен гарантувати, що імена всіх співавторів зазначено у статті, і жодної особи, що не є співавтором, до них не віднесено, що всі співавтори ознайомилися з остаточним варіантом наукової роботи і схвалили її, а також дали свою згоду на її публікацію.

Розкриття інформації та конфлікт інтересів. Усі автори мають розкрити у своїх матеріалах інформацію про будь-які фінансові та інші суттєві конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію. Усі потенційні конфлікти інтересів повинні бути повідомлені якнайшвидше.

Суттєві помилки в опублікованих роботах. Якщо автор виявляє суттєву помилку або неточність у своїй опублікованій роботі, він зобов’язаний негайно повідомити про це редактора або видавця збірника та надати їм допомогу в усуненні або виправленні помилки. Якщо редактор або видавець дізнається від третьої особи, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов’язаний негайно усунути або виправити їх, або ж надати редакції докази про правильність вихідної статті.

3.Етичні зобов’язання рецензентів

Політикою наукового збірника «Axis Europae» до головних етичних норм, якими повинні керуватися суб’єкти процесу рецензування, віднесено наступне:

  1. Кваліфікація. У разі невпевненості рецензента у тому, що його кваліфікація відповідає рівню та напряму представленого у статті дослідження, він повинен відразу відмовитися від рецензування.
  2. Об’єктивність. Метою рецензента є об’єктивне оцінювання якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. В процесі рецензування мають нівелюватися вузькоегоїстичні інтереси окремих осіб та шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
  3. Авторське право. Для забезпечення права кожного автора на інтелектуальну власність рецензенту забороняється будь-яке використання отриманих результатів та висновків автора без дозволу останнього.
  4. Конфлікт інтересів. У разі наявності конфлікту інтересів результатів дослідження з особистими розробками рецензента або у разі наявності таких професійних чи особистісних зв’язків рецензента з автором, які можуть вплинути на судження рецензента, він має повернути статтю, вказавши на конфлікт інтересів.
  5. Конфіденційність. Пріоритетною нормою виступає конфіденційність рецензованої статті, з оглядом на яку рецензенту забороняється розкривати інформацію зі статті чи обговорювати ще не оприлюднені висновки та результати автора з іншими колегами (винятком є випадок, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації, для чого потрібен дозвіл редакційної колегії).
  6. Обґрунтованість. Серйозність звинувачення у плагіаті вимагає від рецензента адекватного та аргументованого обґрунтування власних зауважень. Будь-яке твердження про наявність плагіату або необ’єктивного цитування має супроводжуватися відповідним посиланням (висновки рецензента не мають бути наклепницькими або такими, що дискредитують автора без наявності для цього серйозних підстав).
  7. Співпраця. У разі наявності у рецензента сумнівів щодо наявності плагіату, авторства чи фальсифікації даних він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з вимогою до колективного розгляду авторської статті.
  8. Принцип чесної гри. Оскільки рецензент має відзначати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що працюють у галузі рецензованої статті, зауваження щодо недостатнього цитування власних досліджень рецензента ідентифікуються як упереджені.
  9. Дисциплінованість. Підтримка постійної періодичності видання наукового журналу вимагає від рецензента високої власної дисципліни, яка виявляється через своєчасність надання рецензії на статтю та у поважному відношенні до авторів статті (у разі прояву невихованості по відношенню до авторів або систематичного надання рецензій низької якості чи порушення строків надання рецензій взаємовідносини з даним рецензентом припиняються).
  10. Актуальність досліджень. При забороні рецензенту використовувати або розкривати неопубліковану інформацію чи аргументацію автора, не вважається суперечливим по відношенню до етичних норм припинення деяких з власних досліджень рецензента, якщо вони, на його думку, стають безрезультатними.