ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РАДЯНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ (1920-ті рр.)

Автор(и)

  • Юлія ЛЄБЄДЄВА кандидатка історичних наук, старша дослідниця, вчений секретар, Національний музей «Київська картинна галерея», Україна https://orcid.org/0000-0003-0628-0309

DOI:

https://doi.org/10.69550/3041-1467.10.361974

Ключові слова:

українська історіографія, радянізація, денаціоналізація, ідеологічний контроль, УРСР, історичний наратив

Анотація

У статті досліджується формування системи радянізації української історичної науки в 1920-х роках у контексті утвердження колоніально-радянської моделі влади та поступового підпорядкування гуманітарних знань політичним інтересам більшовицького режиму. Метою дослідження є виявлення інституційних, організаційних та концептуальних механізмів встановлення ідеологічного контролю над українською історіографією в УСРР та з’ясування їхнього впливу на трансформацію національного історичного наративу, зміну методологічних засад історичних досліджень і витіснення традицій українського державницького історіописання. Методологічну основу становлять принципи історизму, наукової об’єктивності, системний і проблемно-хронологічний підходи; використано методи історіографічного аналізу, порівняння, узагальнення та критичного осмислення джерельної бази. Проаналізовано партійний контроль за діяльністю наукових установ, цензурні обмеження, кадрову політику, репресивні практики та впровадження марксистсько-ленінської методології як обов’язкової норми академічного пізнання. Особливу увагу приділено трансформації структури наукових інституцій, зміні навчальних програм і змісту історичних досліджень. Очевидним є суперечливий характер політики українізації, яка, попри певне відродження українського культурного життя, супроводжувалася посиленням централізованого контролю та поступовим обмеженням автономії історичної науки. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі 1920-х років як ключового етапу інституційного оформлення системи радянського ідеологічного контролю, коли було закладено структурні механізми денаціоналізації історичного наративу та підпорядкування історіографії партійним директивам. Зроблено висновок, що саме в цей період сформувалися засади радянської моделі функціонування історичної науки, які визначили її подальший розвиток.

Посилання

Водотика, С. (2006). Історична наука УСРР 1920-х років: соціополітичні, організаційні та концептуальні основи функціонування. Херсон: ХЮІ ХНУВС.

Гапеєва, О. (2017). Феномен Української революції 1917 – 1921 років в інформаційно-просвітницькій діяльності Російської Федерації. Схід. Історичні науки, 1(147), 53–57.

Гирич, І. (2014). Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ – початок ХХ ст.). Київ: Український письменник.

Дзира, О. (2022). Війна з українською книгою: радянські часи та сучасні реалії. Українознавчий альманах, 30, 59–64.

Єкельчик, С. (2008). Імперія пам’яті: російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві. Київ: Критика.

Зашкільняк, Л. (1999). Методологія історії від давнини до сучасності. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.

Калакура, Я. (2004). Українська історіографія: курс лекцій. Київ: Ґенеза.

Калакура, Я. (2020). Зміна поколінь істориків як методологічний світоглядний діалог в українській історіографії (кінець ХІХ – перше двадцятиріччя ХХІ ст.). Український історичний журнал, 4, 137–154.

Касьянов, Г. (1999). Теорії нації та націоналізму. Київ: Либідь.

Кислюк, К. (2008). Історіософія в українській культурі: від концепту до концепції. Харків: ХДАК.

Колесник, І. (1995). Українська історіографія в контексті національного відродження України: спроба періодизації. Історіографічний збірник, 1, 23–32.

Комаренко, Т. (1994). «Теорія боротьби двох культур» і шляхи розв’язання національного питання в Україні (березень – квітень 1923 р.). Проблеми історії України: факти, судження, пошуки, 3, 84–90.

Кондратюк, К. (2013). Радянська Україна 20–30-х років ХХ ст.: сучасний історіографічний дискурс. Вісник Львівського університету. Серія історична, 48, 245–261.

Крупницький, Б. (1957). Українська історична наука під Совєтами (1920 – 1950). Мюнхен: Інститут для вивчення СРСР.

Кульчицький, С. (1996). Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 – 1928). Київ: Основи.

Павленко, В., Пивовар, С. (2001). Ідея української національної державності в радянській історіографії. Етнічна історія народів Європи, 9, 9–13.

Удод, О. (2000). Роль історичної науки та освіти у формуванні духовних цінностей українського народу (1920–1930-ті рр.). Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет.

Яремчук, В. (2017). Українська історіографія: суспільно-політична історія. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія».

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Номер

Розділ

Статті