ВИЩА ОСВІТА ЯК ЧИННИК СУСПІЛЬНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ У ГАБСБУРЗЬКІЙ ГАЛИЧИНІ: СУЧАСНА ІСТОРІОГРАФІЯ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.10.361964Ключові слова:
вища школа, модернізація, Галичина, період автономії, українська та польська історіографіяАнотація
Метою статті є з’ясування процесу осмислення проблем вищого галицького шкільництва автономічної доби у новітній історіографії. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного підсумування новітніх історіографічних дискусій про вище галицьке шкільництво другої половини ХІХ – початку ХХ ст. У висновках відзначено чималий інтерес сучасних дослідників до проблематики вищого галицького шкільництва доби самоуправління. Вказано на солідарність переконання історіографів про виняткову значущість динамічного зростання освітнього сегменту в справі модернізаційної трансформації всіх галузей громадського життя Габсбурзької Галичини. Відзначено, що опрацьовані питання вищого східногалицького шкільництва (еволюція освітніх програм і дидактичних практик, боротьба жінок за місце у вищій школі, трансформація адміністративних структур у вишах, перші спроби реконструкції студентських аудиторій знакових професорів, формування наукових шкіл в університетських стінах тощо) актуалізують низку перспективних проблемно-тематичних сюжетів. Серед них вагомістю позначено увагу до інституційного феномену політехніки та ветеринарної академії, реконструкцію дидактичних практик і студентських аудиторій української професури вищих галицьких інституцій, з’ясування стратегій польсько-української конкуренції, формування наукових шкіл, подолання міжнаціональних стереотипів тощо. Підсумовано, що активна міжнародна співпраця історіографів, які представляють різні національні школи, дозволяє оптимістично сприймати нові дослідницькі виклики та вселяє надію на віднаходження консенсусу з багатьох дискусійних питань.
Посилання
Бєлоус, І. О., Белявська, Г. К., Загачевська, М. В., Козел, Н. В. (упор.). (2014). Львівська політехніка в публікаціях (1844 – 2013) : бібліогр. покажчик. Львів: Вид-во Львівської політехніки.
Благий, В. (1998). Студентки Львівського університету в 1897 – 1914 роках. Вісник Львівського університету. Серія історична, 33, 132–138.
Благий, В. (1999). Студенти-медики Львівського університету на початку ХХ ст. (1900 – 1914). Вісник Львівського університету. Серія історична, 3, 409–420.
Благий, В. (2000). Структура та викладацький склад вищих шкіл Львова на початку ХХ ст. Вісник Львівського університету. Серія історична, 35–36, 207–220.
Благий, В. Б. (2003). Студентство Львівського університету в 1900 – 1914 роках: історико-соціологічний аспект: дис... канд. іст. наук. Львів.
Борчук, С. М. (1999). Громадсько-культурна та наукова діяльність Ісидора Івановича Шараневича (1829 – 1901 рр.): Автореферат дис. ... канд. істор. наук. Чернівці.
Герасименко, С. (2013). Науково-педагогічна та просвітницька діяльність Михайла Грушевського (1894 – 1917 рр.): монографія. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка.
Зашкільняк Л., Сєрженга П. (2015). (ред.). Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія. Львів: ПАІС.
Качмар, В. (1999a). За український університет у Львові. Ідея національної вищої школи у суспільно-політичному житті галицьких українців (кінець ХІХ початок ХХ ст.). Львів: ЛДУ імені Франка; Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України.
Качмар, В. (1999b). Суспільно-політичне відлуння сецесії українських студентів з Львівського університету в грудні 1901 року. Вісник Львівського університету. Серія історична, 34, 289–299.
Качмар, В. (2021). Львівський університет у 1784 – 1918 роках: організаційні, освітньо-наукові та національні трансформації : монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.
Кліш, А. Б. (2008). Громадсько-політична та наукова діяльність Кирила Студинського (1868 – 1941 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01. Львів.
Ковалюк, Р. (2001). Український студентський рух на західних землях. ХІХ – ХХ ст. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
Кравців, Р. (2000). (ред.). Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького (1784 – 2000). Львів.
Маланчук-Рибак, О. (2022). Освіта жінок Східної Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст: просвітницький та емансипаційний аспекти. Вісник Львівської національної академії мистецтв, 48, 151–155.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2016). Михайло Грушевський: біографічний нарис. Київ: Либідь.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон: Видавництво ОЛДІ-ПЛЮС.
Тарнавський, Р. Б. (2020). Народознавство у Львівському університеті наприкінці XIX – в першій половині XX ст.: контексти, дискурси, наукові зв’язки: автореф. дис. ... д-ра іст. наук. Львів.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П., Журавльов, С. (2023). Жіноча студентська аудиторія Михайла Грушевського у Львівському університеті: спроба реконструкції. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 46, 27–33.
Тельвак, В. (2012). [Рец. на книгу]: Adamski Łukasz. Nacjonalista postępowy. Mychajło Hruszewski i jego poglądy na Polskę i Polaków. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2011. 369 s. Український археографічний щорічник. Нова серія, 16/17, 637–649.
Тельвак, В. (2014). Львівський університет у становленні історичної школи Михайла Грушевського. Актуальні питання гуманітарних наук, 10, 46–52.
Тельвак, В. (2017). Михайло Грушевський та польсько-український конфлікт у Львівському університеті: спроба реконструкції. Східноєвропейський історичний вісник, 4, 14–23.
Тельвак, В. (2023). Студентська аудиторія Михайла Грушевського Львівського університету: кількісна динаміка, етнічний склад, дидактичні преференції. Український історичний журнал, 6, 288–304.
Тельвак, В., Владига, О., Журавльов, С. (2023). Студентська аудиторія Михайла Грушевського філософського факультету Львівського університету: склад та динаміка. Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія, 12/54, 84–99.
Тельвак, В., Губицький, Л. (2024). Михайло Грушевський як професор Львівського університету: курси, навантаження, розклад занять. Емінак, 3 (47), 77–91.
Тельвак, В., Качмар, В. & Журавльов, С. (2023). Каталог студентів Михайла Грушевського Львівського університету. Львів : ЛНУ імені Івана Франка.
Тельвак, В., Лазурко, Л., Журавльов, С. (2023). Студенти Михайла Грушевського правничого факультету Львівського університету (за деканатським каталогом). Актуальнi питання гуманiтарних наук, 61, 3, 10–15.
Тельвак, В., Лозинська, І. (2025). Грушевський-професор у колі колег: співпраця, конфлікти, рецепція. Eminak, 2 (50), 133–148.
Тельвак, В., Педич, В. (2014). Львівська історична школа Михайла Грушевського: комунікативна природа та психологічний клімат. Історіографічні дослідження в Україні, 25, 26–53.
Тельвак, В., Педич, В. (2015a). Львівська історична школа Михайла Грушевського: становлення, функціонування, структура. Galicja. Studia i materiały, 1, 229–251.
Тельвак, В., Педич, В. (2015b). Львівська історична школа Михайла Грушевського: культура конфлікту. Spheres of culture. Journal of Philological, Historical, Social and Media Communication, Political Science and Cultural Studies, Х, 234–241.
Тельвак, В., Педич, В. (2015c). Персональний склад львівської історичної школи Михайла Грушевського: методологічний аспект. Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія, 36, 18–35.
Тельвак, В., Педич, В. (2016). Львівська історична школа Михайла Грушевського. Львів: Світ.
Тельвак, В., Радченко, О., Яценюк, Т. (2024). Пропозиція філософського факультету Львівського університету щодо кандидатури професора кафедри історії України: текст документу та контекст подій. Вісь Європи, 5, 23–41.
Тельвак, В., Тельвак, В. (2023). Студентська аудиторія Михайла Грушевського Львівського університету неукраїнського походження: спроба реконструкції. Eminak, 4 (44), 57–69.
Тельвак, В., Штома, Б. & Журавльов, С. (2023). Студентська аудиторія Михайла Грушевського теологічного та медичного факультетів Львівського університету: спроба реконструкції. Проблеми гуманітарних наук, 14/56, 44–51.
Тельвак, В., Янишин, Б. (2021). Державний архів Львівської області: огляд грушевськознавчих колекцій. Актуальні питання гуманітарних наук, 40 (1), 53–59.
Янишин, Б. (2017). Східногалицьке шкільництво автономічної доби у вибраній польській історіографії. Східноєвропейський історичний вісник, 5, 8–14.
Янишин, Б. М. (2019). Українська освіта в автономній Галичині: Вищі вакаційні літні курси у Львові. Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст., 29, 217–230.
Adamski, Ł. (2011). Nacjonalista postępowy. Mychajło Hruszewski i jego poglądy na Polskę i Polaków. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Dutkowa, R. (1986). Oświata i wychowanie w Galicji w polskiej historiografii ostatniego czterdziestolecia. Przegląd Historyczno-Oświatowy, 4, 395–429.
Dybiec, J. (1995). Życie naukowe w Galicji doby autonomicznej. Galicja i jej dziedzictwo, 3 (Nauka i Oświata), 7–18.
Encyclopedia. (2011). Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, І: А–К.
Encyclopedia. (2014). Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, ІІ: Л–Я.
Jadczak, R. (1991). Kazimierz Twardowski : twórca szkoły lwowsko-warszawskiej. Toruń : Wydaw. Adam Marszałek.
Julkowska, V. (2015). Ksawery Liske (1838 – 1891) i jego działania na rzecz profesjonalizacji badań historycznych na Uniwersytecie Lwowskim. Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія. Львів: ПАІС, 221–231.
Karolczak, K. (1999). Mecenat kulturalno-naukowy Włodzimierza Dzieduszyckiego (1825 – 1899). Львів: місто, суспільство, культура, 3, 316–322.
Kawalec, A. (2015). Seminaria historyczne na Uniwersytecie Lwowskim: podstawy prawne i organizacja (1852 – 1918). Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія. Львів: ПАІС, 342–353.
Maternicki, J. (2004). Polskie szkoły historyczne we Lwowie w XIX w. Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., II, Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 23–45.
Maternicki, J. (2015). Portret zbiorowy wykładowców historii nowożytnej w Uniwersytecie Lwowskim (1871/72 1917/18). Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія. Львів: ПАІС, 109–121.
Maternicki, J., Pisulińska, J., Zaszkilniak, L. (red.) (2016). Historia w Uniwersytecie Lwowskim. Badania i nauczanie do 1939 roku. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Meissner, A. (2011). Oświata w Galicji. Stan badań i ich perspektywy. Galicja 1772 – 1918. Problemy metodologiczne, stan i potrzeby badań. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 3, 5–19.
Pawelec, T. (2004). Szkoła czy środowisko? (Lwów i lwowscy historycy uwagi metodologiczny). Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., II, Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 46–60.
Stopka, Krz. (2011). Nauki historyczne na Uniwersytecie Lwowskim. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14–15 stycznia 2011 w Krakowie. Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 212–235.
Światłomir [Zaleski, S.] (1904). Ciemnota Galicji w swietle cyfr i faktów, 1772 – 1902. Czarna księga szkolnictwa galicyjskiego. Lwów.
Szmyd, K. (2003). Twórcy nauk o wychowaniu w środowisku akademickim Lwowa (1860–1939). Rzeszów: Wydawnictwo UR.
Telvak, V., Pedych, V., Telvak,V. (2021). Historical school of Mykhailo Hrushevsky in Lviv: formation, structure, personal contribution. Studia Historiae Scientiarum, 20, 239–261.
Telvak, V., Petrechko, O. (2025). Among the Youth: Mykhailo Hrushevsky and the Student Body of Lviv University. Східноєвропейський історичний вісник, 36, 63–74.
Telvak, V., Telvak, V. (2024). Mykhailo Hrushevskyi’s path to the chair of ukrainian history at Lviv University: an attempt at reconstruction. Східноєвропейський історичний вісник, 33, 51–62.
Uniwersytetowi Lwowskiemu. (2011). Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie. Kraków: Polska Akademia Umiejętności.
Wesołowska, M. (2016). Uczelnie galicyjskie doby autonomii. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, 12 (960), 107–124.
Yanyshyn, B. (2018). Organization and activity of the Ukrainian literature, science and crafts society in Lviv. Східноєвропейський історичний вісник – East European Historical Bulletin, 8, 45–52.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Богдан ЯНИШИН
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
