ЕКСКУРСІЙНІ ІННОВАЦІЇ У СВІТОВІЙ МУЗЕЙНІЙ ПРАКТИЦІ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Мета дослідження. Враховуючи досвід європейських локальних музеїв Великої Британії, Ірландії, Польщі, Словаччини, Угорщини, України та Чехії, у статті зроблено спробу дослідити варіативність інноваційних підходів у розвитку екскурсознавства в міждисциплінарному полі світового музейництва. Наукова новизна дослідження. Звернуто увагу громадськості на регіональні історико-культурні, художні, натуралістичні, релігійні музейні осередки, які співіснують поряд зі столичними, залишаючись не такими відомими та вивченими, але зі збереженими автентичними рисами, наявними власними музейно-методичними «родзинками» тощо. Порушено маловивчене питання психоемоційного впливу експозиційного матеріалу на екскурсантів.

Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на системному, методичному, історико-культурному і порівняльно-описовому аналізі, передачі та запозиченні передового досвіду в галузі розвитку окремих аспектів світового музейництва; аналізі практичного втілення екскурсійного методу; уживанні методів спостереження, аналізу, опису та узагальнення щодо практичної реалізації різних форм екскурсійної діяльності.

Висновки. Екскурсознавство як комплексна навчальна дисципліна виносить на обговорення значне коло питань щодо ефективної організації екскурсійного процесу, який орієнтований на передачу певних знань, формування ключових і предметних компетентностей у відвідувачів музейної установи та спрямований на отримання емоціонального задоволення від музейного спілкування. Музейні експозиції переважно викликають позитивні емоції, але, залежно від тематичної спрямованості, можуть бути певною мірою стресовими. З метою підвищення результативності екскурсії гіди використовують різні слухові та візуальні маркери для туристів. Набувають поширення тактильні, гастрономічні активності, а також видовищні акції, які проходять у залах музеїв або їхніх паркових зонах. Найпопулярнішими є екскурсії за участю людини-екскурсовода, проте набирають поширення різні форми «електронних / віртуальних екскурсоводів». Загальноєвропейською тенденцією можна вважати перетворення провінційних музейних інституцій на освітньо-культурні центри територіальних громад. Перспективними напрямами у розвитку світового музейництва можна вважати: модернізацію музейних інституцій під особливі потреби вразливих категорій відвідувачів; використання різних форм екскурсійної діяльності; розширення інформаційно-комунікативного поля через залучення певних Інтернет-ресурсів; створення окремих порталів / сторінок музеїв у середовищі провідних месенджерів; віртуалізація музейної реальності тощо.