ЕКОЦИД В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати й обґрунтувати, що екоцид у контексті російсько-української війни є не випадковим наслідком бойових дій, а системною циклічною політикою агресора, що має глибоке історичне коріння в імперській та радянській практиці хижацького використання українських природних ресурсів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному обґрунтуванні та історико-ретроспективному аналізі екоциду, скоєного Російською Федерацією на території України, що, по-суті, є прямим продовженням хижацької імперсько-радянської політики, спрямованої на використання українських земель як тільки ресурсної бази без урахування довгострокових екологічних наслідків. Методологія дослідження ґрунтується на використанні таких методів, як історичний, проблемно-хронологічний, системний. Також застосовано міждисциплінарний підхід із залученням юридичних, військово-технічних та екологічних даних для аналізу наслідків. Висновки. Автори довели, що сучасні дії Російської Федерації є прямим продовженням політичної лінії, сфокусованої на системному знищенні екологічного потенціалу України. Поширеною практикою агресора стало перетворення екологічних зон на деградовану, непридатну для господарювання та проживання територію. Основні акти екоциду, що фіксуються протягом російсько-української війни включають: навмисний підрив Каховської ГЕС, цілеспрямоване затоплення шахт і хімічне забруднення важкими металами й токсичними викидами від бойових дій ґрунтів, водних ресурсів та атмосферного повітря. Наслідки цих дій призвели до незворотної екологічної шкоди, яка підпадає під юридичний термін «екоцид», що став невід’ємною складовою військової агресії Російської Федерації та має бути визнаний п’ятим міжнародним злочином для притягнення винних до відповідальності й запобігання подібним катастрофам у майбутньому.