ЕКОЦИД В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.9.357793Ключові слова:
екоцид, російсько-українська війна, історична ретроспектива, Каховська ГЕС, імперська політика, екологічна деградація, техногенна агресіяАнотація
Мета дослідження – проаналізувати й обґрунтувати, що екоцид у контексті російсько-української війни є не випадковим наслідком бойових дій, а системною циклічною політикою агресора, що має глибоке історичне коріння в імперській та радянській практиці хижацького використання українських природних ресурсів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному обґрунтуванні та історико-ретроспективному аналізі екоциду, скоєного Російською Федерацією на території України, що, по-суті, є прямим продовженням хижацької імперсько-радянської політики, спрямованої на використання українських земель як тільки ресурсної бази без урахування довгострокових екологічних наслідків. Методологія дослідження ґрунтується на використанні таких методів, як історичний, проблемно-хронологічний, системний. Також застосовано міждисциплінарний підхід із залученням юридичних, військово-технічних та екологічних даних для аналізу наслідків. Висновки. Автори довели, що сучасні дії Російської Федерації є прямим продовженням політичної лінії, сфокусованої на системному знищенні екологічного потенціалу України. Поширеною практикою агресора стало перетворення екологічних зон на деградовану, непридатну для господарювання та проживання територію. Основні акти екоциду, що фіксуються протягом російсько-української війни включають: навмисний підрив Каховської ГЕС, цілеспрямоване затоплення шахт і хімічне забруднення важкими металами й токсичними викидами від бойових дій ґрунтів, водних ресурсів та атмосферного повітря. Наслідки цих дій призвели до незворотної екологічної шкоди, яка підпадає під юридичний термін «екоцид», що став невід’ємною складовою військової агресії Російської Федерації та має бути визнаний п’ятим міжнародним злочином для притягнення винних до відповідальності й запобігання подібним катастрофам у майбутньому.
Посилання
Борщевська, О. М. (2023). Публічно-правові та приватноправові аспекти визначення дефініції «екоцид» під час військової агресії. Правова держава, (49), 113–129. DOI: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2023.49.276017
Кравченко, А. (2023). Підрив Каховської ГЕС: трагедія, яка змінить сільське господарство півдня та всієї України. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3721075-pidriv-kahovskoi-ges-tragedia-aka-zminit-silske-gospodarstvo-pivdnata-vsiei-ukraini.html
Кузьменко, В., Третяк, Н., Чорнай, В., Яриш, І. (2024). Воєнний екоцид в Україні як згубний наслідок застосування російських ракет та снарядів. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 1(19), 62–72. DOI: https://doi.org/10.37701/dndivsovt.19.2024.08 [in Ukrainian]
Лубінець, Д. (2023). Довкілля – мовчазна жертва війни: як російська армія вчиняє екологічні злочини й порушує права людини. LB.ua. URL: https://lb.ua/blog/dmytro_lubinets/581276_dovkillya_movchazna_zhertva_viyni_yak.html
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2022). Інформація про наслідки для довкілля від російської агресії в Україні 24 лютого – 9 березня 2022 року. URL: https://mepr.gov.ua/informatsiya-pro-naslidky-dlya-dovkillya-vid-rosijskoyi-agresiyi-v-ukrayini-24-lyutogo-9-bereznya-2022-roku-2/
Нальотов, Д. (2024). Екологічне спустошення від війни: проблеми, які будуть вирішуватись поколіннями. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2024/09/26/7476908
Омельчук, О., Садогурська, С. (2022). Природа та війна: як військове вторгнення Росії впливає на довкілля України. Екодія. URL: https://ecoaction.org.ua/pryroda-ta-vijna.html
Рощіна, О. (2022). У Чайках під Києвом снаряд влучив у склад із монтажною піною – пожежа. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/03/7327894/
Стрілець, Р. (2022). Бомба сповільненої дії: чому світ не може ігнорувати екологічні наслідки війни в Україні. Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2022/06/22/249216/
Терещенко, О. (2019). Екологічна катастрофа: чому половина території Донбасу може стати непридатною для життя. Громадське радіо. URL: https://hromadske.radio/publications/ekologichna-katastrofa-chomu-polovyna-terytoriyi-donbasu-mozhe-staty-neprydatnoyu-dlya-zhyttya
Укрінформ. (2023). Згадати все: нищення довкілля України росіянами почалося у 2014 році. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3724877-zgadati-vse-nisennya-dovkilla-ukraini-rosianami-pocalosa-u-2014-roci.html
Укрінформ. (2025). В Україні за час повномасштабної війни зафіксували понад сім тисяч екологічних злочинів РФ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3951207-v-ukraini-za-cas-povnomasstabnoi-vijni-zafiksuvali-ponad-sim-tisac-ekologicnih-zlociniv-rf.html
Чубіна, Т., Федоренко, Я. (2025). Екологічні проблеми в українському селі періоду незалежності: історичний контекст. Український селянин, 34, 72–82. DOI: https://doi.org/10.31651/2413-8142-2025-34-Chubina-Fedorenko
Шинкаренко, І. (2023). У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Голос Америки. URL: https://www.holosameryky.com/a/u-chornomu-mori-cherez-viiny-zagynuly-50-tysiach-delfiniv/7116878.html
Santora, M. (2023). Zelensky Signals Ukraine’s Counteroff ensive Has Begun. The New York Times. URL: https://www.nytimes.com/2023/06/10/world/europe/ ukraine-russiadam-fi ghting.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Інна ЛЕВЧЕНКО, Марія ДМИТРЕНКО, Яніна ФЕДОРЕНКО

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

