ЗАНЕПАД РОСІЇ: ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.9.357781Ключові слова:
імперія, національна політика, експансіонізм, пострадянський простір, Російсько-українська війна, дезінтеграція, занепадАнотація
Мета дослідження – на підставі ґрунтовного опрацювання літератури щодо обставин розпаду Російської імперії і Радянського Союзу, новітніх публікацій про перспективи дезінтеграції Російської Федерації в умовах війни з Україною, обґрунтувати причинно-наслідковий зв’язок сучасної політики Москви щодо колишніх союзних республік з перспективами занепаду Росії як імперського утворення. Методологія дослідження заснована на принципах історизму, системності, авторської об’єктивності, використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Важливим для досягнення основних наукових результатів статті стало використання методів історичних аналогій і політичного прогнозування. Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні висновку про спільність головних причин розпаду Російської імперії у 1917 р. і Радянського Союзу у 1991 р. Крах обох російських імперських утворень стався в результаті поєднання комплексу історико-політичних і соціально-економічних чинників, вирішальним з яких стали поразки російської і радянської імперій у війнах. Автори дослідження переконані, що стратегія Москви, спрямована на відновлення Радянського Союзу за допомогою силових засобів впливу, сприятиме остаточному занепаду Росії як держави імперського типу. Висновки. Отже, аналіз історичної і політологічної літератури сприяв з’ясуванню причин розпаду Російської імперії і СРСР. Головними з них стали експансіонізм і нестримне прагнення Росії до світового панування. Коли російські імперські утворення потрапляли в екстремальні умови, на кшталт Першої світової і «холодної» воєн, вони зазнавали неминучого краху. Вважаємо, що експансіоністська політика Москви на пострадянському просторі, квінтесенцією якої стала російська війна в Україні, сприятиме формуванню комплексу чинників, внутрішніх і міжнародних, що сприятимуть остаточному занепаду російського імперського проєкту.
Посилання
Бугайський, Я. (2024). Неспроможна держава. Інструкція з розшматування Росії. Видання друге. Київ: АРК ЮЕЙ, 480 с.
Всеукраїнський перепис населення 2001. (2001). URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/nationality/
Выступление Владимира Путина на саммите НАТО (Бухарест, 4 апреля 2008 года). (2008). URL: http://www.unian.net/politics/110868-vyistuplenie-vladimira-putina-na-sammite-nato-buharest-4-aprelya-2008-goda.html
Головченко, В., Дорошко, М. (2016). Гібридна війна Росії проти України: історико-політичне дослідження. Київ: Ніка-Центр, 184 с.
Горбулін, В. П. (2014). «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Стратегічні пріоритети, 4 (33), 5–12.
Зеленько, Г., Лісничук, О., Нагірний, В., Павленко, І., Рябчук, М., Стародуб, А. (2024). Удавана Росія: імітація величі і могутності. Ніжин: Видавець Лисенко М. М., 288 с.
Кульпа: Після перемоги України головне – виграти і мир. (2025). URL: https://renewse.com.ua/ekonomika/kylpa-pislia-peremogi-ykrayini-golovne-vigrati-i-mir/
Магда, Є. В. (2015). Гібридна війна: вижити і перемогти. Харків: Віват, 304 с.
Мотиль, О. (2009). Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження. Пер. з англ. Павла Грицака. Київ: Видавництво «Часопис «Критика»», 199 с.
Плохій, С. (2023). Російсько-українська війна: повернення історії. Пер. з англ. М. Ларненка. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 400 с.
Путін розповів про завдання Росії і найбільшу геополітичну катастрофу ХХ століття. (2005). Корреспондент.net. URL: http://ua.korrespondent.net/world/256784-putin-rozpoviv-pro-zavdannya-rosiyi-i-najbilshu-geopolitichnu-katastrofu-hh-stolittya
Гунчак, Т. (Упор.) (2010). Російський імперіалізм. Пер. з англ. Тараса Цимбала. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 395 с.
Солженицын, А. И. (1990). Как нам обустроить Россию? Посильные соображения. Специальное приложение к «Русской мысли», 3846, 21 сентября. 44 с.
Фельштинський, Ю., Станчев, М. (2015). Третя світова: Битва за Україну. Київ: Наш Формат, 408 с.
Херпен, М. Х. ван (2015). Війни Путіна. Чечня, Грузія, Україна: незасвоєні уроки минулого. Харків: Віват, 304 с.
Шпорлюк, Р. (2000). Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі). URL: http://litopys.org.ua/sporl/sh09.htm
Шпорлюк, Р. (2013). Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 551 с.
Carrere d’Encausse, H. (1979). Decline of an Empire: The Soviet Socialist Republics in Revolt? New York: Newsweek Books, 304 p.
Conquest, R. (Ed.). (1986). The Last Empire: Nationality and the Soviet Future. Stanford, CA: Hoover Institution Press, 406 p.
Dallin, D. J. (1951). The New Soviet Empire. New Haven, Conn.: Yale University Press, 216 p.
Ilnytskyi, V., Telvak, V. (2024). Ukraine under the conditions of the second year of existential war in analysts’ reflections of the Warsaw Centre for Eastern studies. East European Historical Bulletin, 31, 218–237. DOI: https://doi.org/10.24919/2519-058X.31.306344
Masnenko, V., Telvak, V. (2025). Reinterpreting the theoretical model and methodological tools of ‘memory studies’ in the context of the Russian-Ukrainian war. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series History, 53, 180–190. DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-53-180-190
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Микола ДОРОШКО , Олександр АЛЄКСЄЙЧЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
