ІВАН ГЕЛЬ У РУСІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Христина ШНИР завідувачка сектору абонементу та читальних залів відділу обслуговування та менеджменту послуг, Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5, м. Львів, Україна, індекс 79005 , Україна https://orcid.org/0009-0009-3434-7364

DOI:

https://doi.org/10.69550/3041-1467.8.348623

Ключові слова:

Іван Гель, національно-визвольний рух, шістдесятництво, політв’язень, національна пам’ять, формування свідомості

Анотація

Іван Гель – знаний український політичний діяч, чия діяльність охоплювала важливі етапи національної історії, сповнені протистояння радянському режимові. Він став яскравим прикладом боротьби за національну державу, а його діяльність вплинула на формування національної свідомості та державотворчих устремлінь. Мета статті – простежити основні чинники, які вплинули на формування Івана Геля як національно свідомого борця за незалежність України. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Дотримано принципів історизму, об’єктивності та ціннісного підходу до досліджуваних явищ. Коректність вивчення джерельної бази забезпечена застосуванням евристичного методу. Використання історико-генетичного, історико-типологічного та історико-системного методів дало змогу прослідкувати та максимально достовірно відобразити формування світогляду історичного діяча і його участь у боротьбі проти радянського режиму за незалежну Україну. Наукова новизна полягає у тому, що вперше до наукового обігу на основі маловідомих архівних, просопографічних, особистих матеріалів було введено відомості, що засвідчують багатогранний внесок Івана Геля у боротьбу проти радянського режиму. Аналіз сучасної історіографії засвідчив досить побічне вивчення цієї постаті в контексті руху за українську державність. Висновки. Аналіз діяльності відомого українського дисидента Івана Геля вказує на вагомий внесок передової національної спільноти у формуванні незалежної України. Враховуючи сімейне оточення, релігійні вподобання, університетське середовище, студентські осередки та участь у культурно-просвітницьких товариствах, які вплинули на особистість Івана Геля, можемо стверджувати про наявність ґрунтовної національної ідеологеми у його світогляді. Збереження пам’яті про видатних державотворців на прикладі Івана Геля засвідчує актуальність вивчення їх життєпису для формування сучасних державотворчих процесів.

Посилання

Архів Управління Служби безпеки України Львівської області – УСБУ у Львівській області.

Бажан, О. (1998). Формування ідеології та правової бази для переслідування інакодумців в Україні в другій половині 1950-х – 70-х рр., Історія України: маловідомі імена, події, факти, 3, 144–158.

Бажан, О. (2006). Діяльність клубів творчої молоді в Україні в 1960-х роках у першоджерелах, Краєзнавство, 1, 80–82.

Бажан, О. (2007). Рух за поширення української мови в період «хрущовської відлиги». Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська Академія», 65, Історичні науки, 40–49.

Бажан, О. (2008). Українознавчі дослідження під пресом ідеологічних репресій в 1970 – 1980-х роках. Краєзнавство, 1–4, 45–55.

Бажан, О., Данилюк, Ю. (2000). Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. XX ст.). Київ: Рідний край.

Бажан, О., Данилюк, Ю. (2000). Український національний рух: основні тенденції і етапи розвитку (кінець 1950-х – 1980-ті рр.). Київ: Рідний край.

Батенко, Т. (1999). «Я повстаю, отже, я існую...». Політичний портрет Івана Геля (нариси з історії українського руху опору кінця 1950-х – початку 1990-х років). Львів: Наукове товариство ім. Шевченка.

В’ятрович, В. (2011). Історія з грифом «Секретно». Львів: Центр досліджень визвольного руху.

Галузевий державний архів Служби безпеки України – ГДА СБУ.

Гель, І. (1993). Грані культури. Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка

Гель, І. (2013). Виклик системі: український визвольний рух другої половини ХХ століття, ред. та упор. Ірина Єзерська. Львів: Часопис.

Говерля, С. (1984). Грані культури: до серії Політичні лекції для української молоді. Лондон: Українська Видавнича Спілка.

Документи. (1970). Українська інтеліґенція під судом КҐБ: матеріяли з процесів В. Чорновола, М. Масютка, М. Озерного та ін. Мюнхен: Сучасність.

Зайцев, Ю. (1992). Дисиденти: опозиційний рух 60 – 80-х рр. Сторінки історії України: ХХ століття / ред. Станіслав Кульчицький. Київ: Освіта.

Зайцев, Ю. (Упоряд. і ред.) (2024). Іван Гель: інтерв’ю, документи, твори, спогади. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Касьянов, Г. (1995). Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 – 80-х років. Київ: Либідь.

Кіпіані, В. (Упоряд). (2021). Дисиденти: збірник інтерв’ю. Харків: Віват.

Курносов, Ю. (1994). Інакомислення в Україні (60-ті – перша половина 80-х рр. XX ст.). Київ: Інститут історії України НАН України.

Мокрик, Р. (2023). Бунт проти імперії: українські шістдесятники. Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

Русначенко, А. (1998). Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990-х рр. Київ: Видавництво ім. О. Теліги.

Русначенко, А. (1999). Розумом і серцем: українська суспільно-політична думка 1940 – 1980-х років. Київ: Києво-Могилянська академія.

Содоль, П. (1994). Українська повстанча армія, 1943 – 49. Довідник. Нью-Йорк: Пролог.

Федик, Л. (2011). Національна пам’ять як засіб конструювання національної свідомості: на прикладі Галичини міжвоєнного періоду. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 30, 232–236.

Paska, B. (2025). The KGB reprisal towards Zenoviia Franko in the context of the case “Block” (1971 – 1972). Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk – East European Historical Bulletin, 35, 164–176. DOI: 10.24919/2519-058X.35.332683

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-02

Номер

Розділ

Статті