PROBLEM “EUROPA I ROSJA” W REFLEKSJI TEORETYCZNEJ I METODOLOGICZNEJ MYCHAJŁY HRUSZEWSKIEGO
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.7.333209Ключові слова:
M. Hruszewski, problem “Europa i Rosja”, model teoretyczno-metodologiczny, recepcjaАнотація
Celem artykułu jest wyjaśnienie specyfiki prezentacji problemu “Europa i Rosja” w teoretycznym i metodologicznym ujęciu M. Hruszewskiego. Podstawą metodologiczną jest podejście interdyscyplinarne. Ważną rolę odegrały metody filozoficzne, ogólnonaukowe i specyficzne metody historyczne. Szczególny nacisk kładzie się na strukturalną i funkcjonalną systematyczną analizę faktów historiograficznych oraz metodę krytycznej analizy materiału dokumentalnego. Naukowa nowość opracowania polega na kompleksowej rekonstrukcji teoretycznej i metodologicznej refleksji M. Hruszewskiego nad problemem “Europa i Rosja”. Wnioski. Podsumowując uwagi na temat stosunku M. Hruszewskiego do relacji “Europa i Rosja” w kontekście historycznej ewolucji narodu ukraińskiego należy zwrócić uwagę na aksjologiczne nasycenie jego narracji, co w zasadzie było nietypowe dla przedstawicieli pozytywistycznej formuły narracji historycznej sine ira et studio. Taka emocjonalność pojawiała się wtedy, gdy czysto naukowy problem badacz przenosił na antynomię “przyjaciel czy wróg”. W takich przypadkach, mimo wielokrotnie deklarowanego okcydentalizmu, sympatie M. Hruszewskiego, choć nie nadmiernie manifestowane, często lokowały się po stronie północnego sąsiada – Rosji. Ogólnie rzecz biorąc, relację “Europa i Rosja” uczony rozpatrywał na ogół z dwóch perspektyw czasowych – długiego historycznego okresu koekzystencji Ukraińców z ich zachodnimi i wschodnimi sąsiadami, jak również w zakresie swoich własnych doświadczeń życiowych, uwikłanych w burzliwe wydarzenia z końca XIX i pierwszych dekad XX ww. na kontynencie europejskim. To, jak sądzimy, w znaczącym stopniu tłumaczy zauważoną ambiwalencję w poglądach uczonego. Zauważmy, że ta tendencja stanowi jedną z istotnych cech ukraińskiej humanistyki nie tylko XX wieku, ale i naszego czasu. Wszystko to motywuje do kontynuacji badań nad problemem “Ukraina-Rosja- Europa” w szerszym kontekście chronologicznym i tematycznym.
Посилання
Грушевський, М. (1913). Ілюстрована історія України. Київ-Львів.
Грушевський, М. (1992a). Наша західня орієнтація. На порозі Нової України. Статті і джерельні матеріяли. Нью Йорк – Львів – Київ – Торонто – Мюнхен, 14–17.
Грушевський, М. (1992b). Нові перспективи. На порозі Нової України. Статті і джерельні матеріяли. Нью Йорк – Львів – Київ – Торонто – Мюнхен, 1992, 21–27.
Грушевський, М. (1992c). Орієнтація чорноморська. На порозі Нової України. Статті і джерельні матеріяли. Нью Йорк – Львів – Київ – Торонто – Мюнхен, 1992, 18-20.
Грушевський, М. (1993a). Історія України-Руси. Київ: Наукова думка, т. 3.
Грушевський, М. (1993b). Історія України-Руси. Київ: Наукова думка, т. 4.
Грушевський, М. (1994). Історія України-Руси. Київ: Наукова думка, т. 1.
Грушевський, М. (1995). Історія України-Руси. Київ: Наукова думка, т. 6.
Грушевський, М. (1996). Історія України-Руси. Київ: Наукова думка, т. 9, ч. 1.
Грушевський, М. (1997). Історія України-Руси. Київ: Наукова думка, т. 9, ч. 2.
Грушевський, М. (2002), Звичайна схема «руської» історії й справа раціонального укладу історії східного Слов’янства. Грушевський М.С. Твори: У 50 т.; т. 1, 75–82.
Грушевський, М. (2007). Українська справа в її історичному розвитку. Грушевський М.С. Твори: У 50 т.; / т. 8. Серія “Історичні студії та розвідки (1906 – 1916)”, 312–337.
Жуковський, А. (2002). Політична і публіцистична діяльність М.С.Грушевського на еміграції 1919 – 1924 рр. Український історичний журнал, 1, 96–125.
Зашкільняк, Л. (1999). Методологічні погляди Михайла Грушевського. Україна Модерна, 2–3, 133–153.
Мухин, М. (1936). Проф. М.Грушевський (1866–1934), Вістник. Місячник літератури, мистецтва, науки й громадського життя, ІV, 102–115; 194–202; 268–277.
Панькова, С., Пришляк, В. (2008). Листування Михайла Грушевського, т. 4: Листування Михайла Грушевського та Івана Джиджори. Київ–Нью–Йорк: УІТ, ВД «Простір».
Тельвак, В. (2000a). Проблеми історико-теоретичної спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (1939-1990 рр.). Вісник Львівського університету. Серія історична, 35–36, 354–366.
Тельвак, В. (2000b). Історико-теоретичні дослідження в грушевськознавстві (90-ті рр. ХХ ст.). Проблеми гуманітарних наук, 5, 163–174.
Тельвак, В. (2001). Теоретичні проблеми історії у творчій спадщині М. С. Грушевського-рецензента (1894 – 1914 рр.). Київська Старовина, 5, 157–166.
Тельвак, В. (2002a). Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Дрогобич: «Вимір».
Тельвак, В. (2002b). Методологічні основи історичних поглядів М.С.Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Київська Старовина, 2, 3–28.
Тельвак, В. (2003). Проблеми дослідження теоретико-методологічної спадщини М.Грушевського на сторінках «Українського Історика». Український історик, 1–5, 177–192.
Тельвак, В. (2010). Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу. Краєзнавство. Науковий журнал, 3, 29–35.
Тельвак, В. (2011). Грушевськіана Руслана Пирога. Архіви України, 2–3 (273), 290–298.
Тельвак, В. (2012). Грушевськіана на сторінках «Українського історичного журналу» (1991–2010 рр.). Історіографічні дослідження в Україні, 22, 483–498.
Тельвак, В., Педич, В. (2016). Львівська історична школа Михайла Грушевського. Львів: Світ.
Яковенко, Н. (2008). Кого та як іншує Михайло Грушевський в «Історії України–Руси»? Образ Іншого в сусідніх історіях: міфи, стереотипи, наукові інтерпретації. Київ: НАН України, Інститут історії України, 95–100.
Plokhy, S. (2005). Unmaking Imperial Russia. Mykhailo Hrushevsky and the Writing of Ukrainian History. Toronto-Buffulo-London: University of Toronto Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Віталій ТЕЛЬВАК, Witalij MASNENKO
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
