ЕТНОСИМВОЛІКА ЗАХИСТУ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ: ЄДНІСТЬ ТРАДИЦІЇ І СЬОГОДЕННЯ

Автор(и)

  • Тетяна БІЛАН кандидатка філософських наук, доцентка, доцентка кафедри філософії, соціології та політології імені професора Валерія Скотного, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 24, вул. Івана Франка, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 , Україна https://orcid.org/0000-0002-7816-4481
  • Оксана ПЕТРІВ кандидатка філософських наук, доцентка, доцентка кафедри філософії, соціології та політології імені професора Валерія Скотного, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 24, вул. Івана Франка, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 , Україна https://orcid.org/0000-0001-5194-6486

DOI:

https://doi.org/10.69550/3041-1467.7.333206

Ключові слова:

етносимволіка, колективна свідомість, захист, війна, Оранта, мурал

Анотація

Мета дослідження – виявити й обґрунтувати зміст екзистенціалу «захист» та відображення його етносимволіки у формах суспільної свідомості українців. Методологічною основою є міждисциплінарний підхід, застосовано комплексний дослідницький інструментарій у поєднанні філософських, мистецтвознавчих, історичних, культурологічних підходів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджено етносимволи, які пов’язані із концептами захисту і безпеки під час російсько-української війни. Висновки. У статті обґрунтовано зміст екзистенціалу «захист» та відображення його етносимволіки у формах суспільної свідомості українців. Виявлено низку етносимволів, які пов’язані із концептами захисту і безпеки під час російсько-української війни (з 2014), зокрема: Державний Прапор, Гімн та Герб; військові символи й емблеми, нагороди, знаки розрізнення в ЗСУ, що вказують на зброю, яка у руках українців символізує захист, а не напад, підкреслює міць Держави, а також честь і мужність її захисників. У сукупності символів захисту важливими є образи міфічних та реальних героїв, зокрема Козацької доби, новітнього фольклору, які здійснюють подвиги та захищають свій народ. Релігійні символи, такі як церковна споруда, ікони, хрести, розп’яття, завжди втілюють ідею захисту, дають підтримку та надію, а в молитві та вірі людина знаходить захист і джерело сили. Мистецтво у родо-видовому різноманітті художньо-образних форм, шляхів і засобів відтворює дійсність, створюючи віртуальну реальність у музичних творах, живописі, кінематографі, літературі, формує колективну парадигму захисту, засновану на свободі, виборі і відповідальності кожного, матеріалізує ідею безпеки як продовження давньої і живої традиції. Розглянуто екзистенціал захисту, який втілений в етносимволіці взірців українського монументального мистецтва різних історичних епох, а саме: мозаїчному образі Богоматері Оранти у соборі Київської Софії (ХІ ст.), скульптурі Василя Бородая «Батьківщина-Мати» (1981), найбільшому в Україні муралі художника Валерія Кучера із зображенням Валерія Залужного (2024). В умовах війни етносимволи захисту мають особливе значення, оскільки формують і зберігають почуття національної ідентичності, патріотизму, стійкості, прагнення перемоги.

Посилання

Борисенко, Т. (2024). У Києві з’явився рекордний мурал із зображенням Залужного. Суспільне від 2 травня 2024. URL: https://suspilne.media/kyiv/737139-u-kievi-zavivsa-rekordnij-mural-iz-zobrazennam-zaluznogo/

Войтович, В. (2002). Українська міфологія. Київ: Либідь. 664 с.

Закон України «Про основи національної безпеки України». (2024). Документ 2469-VІІІ, чинний. Поточна редакція від 09.08.2024, підстава 3858-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text

Коваленко, А. (2025). Скільки українців вважають себе віруючими? Результати опитування. Українська правда від 28 січня 2025 року. URL: https://life.pravda.com.ua/society/skilki-ukrajinciv-nazivayut-sebe-viruyuchimi-rezultati-opituvannya-306135/

Колективна свідомість. (2024). Психологічна енциклопедія. URL: https://surl.li/ilmphd

Словник української мови: у 20 тт. Т. 4 (2013): Д – Ж. Київ: НАНУ. URL: https://archive.org/details/4sum20/page/683/mode/1up?view=theater

Українське суспільство в умовах війни. (2023). Рік 2023: Колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.; за ред. Є. Головахи, С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України, 343 с.

Шевелєва, М. (2024). Василь Бородай – батько монументальних символів Києва. Український інтерес від 18.08.2024. URL: https://uain.press/blogs/1072417-1072417#google_vignette

Maslow, A.H. (1943). A Theory of Human Motivation. URL: http://psychclassics.yorku.ca/Maslow/motivation.htm

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-02

Номер

Розділ

Статті