СОЦІАЛЬНА СТІЙКІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ: ІСТОРИКО-СВІТОГЛЯДНІ ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.7.333203Ключові слова:
соціальна стійкість, адаптація, трансформація, російсько-українська війна, спільноти, соціальна підтримка, волонтерський рух, українське суспільствоАнотація
Мета дослідження – визначити на теоретико-емпіричному рівні основні чинники та ресурси, що формують соціальну стійкість українського суспільства у протистоянні з російським агресором за останні три роки. Методологія дослідження ґрунтується на принципах міждисциплінарного підходу та системного аналізу, що охоплює багаторівневий підхід до проявів соціальної стійкості українського суспільства в сучасних умовах із використанням результатів соціолого-психологічних та історичних досліджень. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше з позицій системного підходу комплексно проаналізовано прояви соціальної стійкості українського суспільства у гострій фазі військового протистояння з російським агресором на особистісному, груповому, інституційному та суспільному рівнях. Визначено складові (чинники, ресурси), що визначають кожний з вище зазначених рівнів соціальної стійкості. Висновки. У сучасному науковому дискурсі концепція стійкості суспільства ставиться у залежність від його здатності протистояти загрозам, адаптуватися до них і трансформуватися у нову організаційну якість, спрямовану на відбудову та розвиток. Соціальна складова стійкості розширює можливості у пошуку об’єднуючих чинників, що виходять за межі індивідуальної адаптивності до кризових явищ. Використаний у роботі багаторівневий (системний) підхід щодо сучасних викликів українського суспільства у часі війни відкриває нові пізнавальні можливості у розумінні соціальної стійкості як динамічного стадійного явища. Наголошено, що запропоновані рівні аналізу соціальної стійкості функціонують не ізольовано, а доповнюють один одного. В умовах війни особливого значення для творення соціальної стійкості на макрорівні набувають довіра, моральна складова (моральний дух нації), солідарні відносини та відносини соціальної підтримки, управлінські (інституційні) вміння ефективно використовувати локальні ресурси та потенціал місцевих громад, зокрема, у реалізації волонтерських ініціатив.
Посилання
Алфьоров, О. (2022). «Росіяни» – не нація, а морально-психологічний стан. Новинарня. URL: https:// www. novynarnia.com/2022/05/22/istoryk-alforov-pro-rf/
В Україні суттєво зріс запит на психологічну допомогу – опитування. (2025). Українська правда. URL: https:// www.life.pravda.com.ua/health/skilki-ukrajinciv-potrebuyut-psihologichnoji-dopomogi-rezultati-opituvannya-306311/
Динаміка довіри президенту В. Зеленському в 2019–2025 рр. (2025). КМІС. URL: https:// www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1502&page=2
Довіра українців до влади впала за останній рік: КМІС. (2025). РБК-Україна. URL: https:// https://www.rbc.ua/rus/news/dovira-ukrayintsiv-vladi-vpala-ostanniy-rik-1736413432.html
Європа випередила США за підтримкою України – звіт. (2025). Кореспондент. URL: https://www.ua.korrespondent.net/world/4755950-yevropa-vyperedyla-ssha-za-pidtrymkoui-ukrainy-zvit
Загальні настрої українців під час війни (листопад-грудень 2024). (2024). Рейтинг. Соціологічна група. URL: https:// www.ratinggroup.ua/research/ukraine/gen_opinion122024.htm
КМІС: Понад 80% українців проти використання російської мови в офіційному спілкуванні. (2024). Букви. URL: https://www.bukvy.org/kmis-ponad-80-ukrayincziv-proty-vykorystannya-rosijskoyi-movy-v-oficzijnomu-spilkuvanni/
Кулик, В. (2020). Розрізняючи різноманітності: спільне та відмінне в західнихпоглядах на «українську кризу». Інтерпретації російсько-українського конфлікту в західних наукових і експертно-аналітичних працях. За ред. В. Кулика. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 320–325.
Назаров, М. С. (2023). Соціальна стійкість як ресурс для післявоєнного відновлення територіальних громад в Україні. Політикус, 3, 35–38. DOI: 10.24195/2414-9616.2023-3.6
Пачковський, Ю. Ф., Марусяк, Т. С. (2024). Соціокультурний капітал українських мігрантів: до проблеми міграційних викликів в умовах війни. Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія соціологічна, 18, 30–41. DOI: https:// doi.org/ 10.30970/VSO.2024.18.02
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни. (2025). Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https:// www.niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/polipshennya-psykholohichnoho-stanu-naselennya-v-umovakh
Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року. (2023). Кабінет міністрів України від 10 листопада 2023 р. № 1025-р Київ. URL: https://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2023-%D1%80#Text
Скільки українців досі добре ставляться до Росії: результати опитування. (2024). Главком. URL: https:// www. glavcom.ua/country/society/skilki-ukrajintsiv-dosi-dobre-stavljatsja-do-rosiji-rezultati-opituvannja-1030131.html
Соціальні тренди 2023: як війна перетворила українців на більш свідому націю. (2023). Gradus. URL:https:// www.gradus.app/ua/open-reports/gradus-report-social-trends-2023-ua/
Ставлення українців до росіян і білорусів продовжує погіршуватися – соціологи. (2022). Українська правда. URL: https:// www.pravda.com.ua/news/2022/08/24/7364595/
Степико, М. Т. (2011). Українська ідентичність: феномен і засади формування: монографія. Київ : НІСД, 336 с.
Шапошникова, І. В. (2024). Соціальна реабілітація в умовах війни: світовий досвід та проблеми України. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. 12. DOI: 10.54929/2786-5738-2024-12-07-02
Шлюбів в Україні у 2024 р. поменшало на 19,3%, розлучень побільшало на 42,2% – Мінюст. (2025). Інтерфакс. URL: https://www.interfax.com.ua/news/general/1044708.html
Як партнери допомагають Україні нести фінансовий тягар великої війни. (2025). Укрінформ. URL: https:// www.ukrinform.ua/rubric-economy/3964100-ak-partneri-dopomagaut-ukraini-nesti-finansovij-tagar-velikoi-vijni.html
Aall, P., & Crocker, Ch. A. (2019). Building Resilience and Social Cohesion in Conflict. Global Policy, 10 (2), 68–75. DOI: 10.1111/1758-5899.12681
Adger, W. (2000). Social and ecological resilience: Are they related? Progress in Human Geography, 24, 347–364.
Arel, D., & Khmelko, V. (1996). The Russian Factor and Territorial Polarization in Ukraine. The Harriman Review, 9 (1–2), 81–91.
Bauer, M., Cassar, A., Chytilová, J., & Henrich, J. (2014). War’s enduring effects on the development of egalitarian motivations and in-group biases. Psychological science, 25(1), 47–57. DOI: https://doi.org/10.1177/0956797613493444
Cacioppo, J., Reis, H., & Zautra, A. (2011). Social Resilience. The Value of Social Fitness With an Application to the Military. American Psychologist, 66 (1), 43–51. DOI: https://doi.org/10.1037/a0021419
Fleming, J., & Ledogar, R. J. (2008). Resilience, an Evolving Concept: A Review of Literature Relevant to Aboriginal Research. Pimatisiwin, 6 (2), 7–23.
Giordano, F., Lipscomb, Sh., Jefferies, Ph., Kwon, K., & Giammarchi, M. (2024). Resilience processes among Ukrainian youth preparing to build resilience with peers during the Ukraine-Russia war. Frontiers in Psychology, 15, 1–13. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1331886
Healy, S. (2006). Cultural resilience, identity and the restructuring of political power in Bolivia. Paper Submitted for the 11th Biennial Conference of the International Association for the Study of Common Property; Bali, Indonesia. June 19 – June 23, 2006.
Keck, M., & Sakdapolrak, P. (2013). What is social resilience? Lessons learned and way forward. Erdkunde, 67 (1), 5–19. DOI: https://doi.org/10.3112/erdkunde.2013.01.02
Kimhi, S., Baran, M., Baran, T., Kaniasty, K., Marciano, H., Eshel, Y., & Adini, B. (2023). Prediction of societal and community resilience among Ukrainian and Polish populations during the Russian war against Ukraine. International Journal of Disaster Risk Reduction, 93. DOI: 10.1016/j.ijdrr.2023.103792
Kimhi, S., Eshel, Y., Marciano, H., & Adini, B. (2023). Impact of the War in Ukraine on Resilience, Protective, and Vulnerability Factors. Frontiers in Public Health, 11, 1–8. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1053940
Kostenko, A., Semenov, V., Osetrova, O., Kubatko, O., Nazarov, М., & Stepanov, V. (2024). Resilience and vulnerability of Ukrainians: The role of family during the war. Problems and Perspectives in Management, 22(1), 432–445. DOI: 10.21511/ppm.22(1).2024.35
Krlev, G. (2023). Let’s Join Forces: Institutional Resilience and Multistakeholder Partnerships in Crises. Journal of Business Ethics, 186, 571–592. DOI: 10.1007/s10551-022-05231-w
Migliorini, L., Olcese, M., Cardinali, P., & Prestia, D. (2023). Community resilience among Ukrainian refugees: what is the role of the host community in recovery from forced migration? Frontiers in Psychiatry, 14, 1–4. DOI: 10.3389/fpsyt.2023.1206304
Norris, F., Stevens, S., Pfefferbaum, B., Wyche, K., & Pfefferbaum, R. (2008). Community resilience as a metaphor, theory, set of capacities, and strategy for disaster readiness. American journal of community psychology, 41(1–2), 127–150. DOI: 10.1007/s10464-007-9156-6
Nowell, L. S., Norris, J. M., White, D. E., & Moules, N. J. (2017). Thematic Analysis: Striving to Meet the Trustworthiness Criteria, International Journal of Qualitative Methods, 16, 1–13. DOI: 10.1177/1609406917733847
Pachkovskyy, Y., & Rejman, K. (2023). The collective trauma of the Russian-Ukrainian war as a challenge to modern civilized society. Security in crisis situations in the border regions of Poland and Ukraine: Monograph, Ed. by: L.Buller. Lublin: Bonus Liber. 69–82.
Putnam, R. D. (2000). Bowling alone: The collapse and revival of American community. Touchstone Books/Simon & Schuster. DOI: ,10.1145/358916.361990
Rachmad, Y. E. (2024). Social Resilience Theory. URL: https://osf.io/z5erq/ DOI: ,10.17605/OSF.IO/Z5ERQ
Rutter, M. (1990). Psychosocial resilience and protective mechanisms. In: Rolf, J. Masten, AS.Cicchetti, D. Nüchterlein, KH., Weintraub, S., editors. Risk and Protective Factors in the Development of Psychopathology. New York: Cambridge University Press. 181–214.
Sandler, I. (2001) Quality and ecology of adversity as common mechanisms of risk and resilience. American Journal of Community Psychology, 29 (1),19–61.
Sereda, V. (2002). Regional Historical Identities In Ukraine: Case Study of Lviv and Donetsk. Наукові записки національного університету “Києво-Могилянська Академія“. (Соціологічні науки), 20, 26–34.
Southwick, S. M., Bonanno, G. A., Masten, A. S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definition, theory and challenges: interdisciplinary perspectives. European Journal of Psychotraumatology, 5, 1–14. DOI: 10.3402/ejpt.v5.25338
Zarembо, К. (2023). The Resilience and Trauma of Ukraine’s Civil Society. URL: https:// www.carnegieendowment.org/research/2023/06/the-resilience-and-trauma-of-ukraines-civil-society?center=middle-east&lang=en
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Беата РЕЙМАН , Кшиштоф РЕЙМАН, Олексій СУХИЙ, Юрій ПАЧКОВСЬКИЙ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
