ПАРАДИГМА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИАЗОВ’Я (друга половина ХVІІІ – середина ХІХ ст.): КОНТЕКСТ СЬОГОДЕННЯ

Анотація

Мета статті полягає у спробі переосмислення в сучасному контексті парадигми дослідження процесу формування етнокультурного складу населення Північно-Західного Приазов’я впродовж другої половини ХVІІІ – середини ХІХ ст. Методологія дослідження ґрунтується насамперед на принципі історизму. Це проявляється, серед іншого, в розгляді історичних явищ й процесів крізь призму динаміки, аналізу їхніх взаємозв՚язків та їхньої взаємозумовленості. Завдяки застосуванню цього принципу досліджено специфіку формування етнокультурного складу населення краю впродовж ХVІІІ – початку ХІХ ст. Також вагому роль у вивченні цього процесу відіграв метод компаративізму. Наукова новизна полягає у тому, що фактично вперше в українській історичній науці розглядається парадигма дослідження процесу формування етнокультурного складу населення Північно-Західного Приазов’я впродовж другої половини ХVІІІ – середини ХІХ ст. – у контексті сьогодення. Висновки. Встановлено, що в контексті сучасної російсько-української війни та тимчасової окупації території Північно-Західного Приазов’я надзвичайно важливим є переосмислення парадигми дослідження процесу формування етнокультурного складу населення цього краю впродовж другої половини ХVІІІ – середини ХІХ ст. Адже ці давні українські терени Росія впродовж кількох століть намагалася окупувати й русифікувати. Нині маємо кульмінацію цих агресивних дій, коли з боку РФ учергове робляться спроби реанімувати проєкт «Новоросія», створений ще в другій половині ХVIII ст. за часів правління Російською імперією Катериною ІІ. При цьому під терміном «Новоросія» російська влада розглядала саме Південну Україну.

Дослідження формування етнокультурного складу населення Північно-Західного Приазов’я є ключовим для розуміння сучасного соціокультурного контексту цього регіону. Воно дає змогу з’ясувати історичні корені культурного розмаїття і зрозуміти, як формувалися сучасні етнічні спільноти, їх традиції та звичаї. Розуміння історії формування етнокультурного складу населення є важливим для налагодження гармонійних міжкультурних відносин. Аналіз історичних джерел свідчить про те, що цей регіон мав свою специфіку, яка відрізняла його від інших територій півдня України, що потребує подальшого вивчення.