ОРГАНІЗАЦІЙНІ, НОРМАТИВНІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНИ ЩОДО СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.6.326258Ключові слова:
політика пам’яті, російсько-українська війна, Український інститут національної пам’яті, усна історія, історико-меморіальний наративАнотація
Мета статті – розкрити організаційні, нормативні та концептуальні засади політики пам’яті України щодо сучасної російсько-української війни. Методологія дослідження включає принципи історизму, науковості, авторської об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, типологізація) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історик-системний, історико-типологічний) методи. Наукова новизна: уперше розглядаються організаційні, нормативні та концептуальні засади політики пам’яті України щодо сучасної російсько-української війни. Висновки. Отже, центральною установою щодо формування та реалізації політики пам’яті в Україні є Український інститут національної пам’яті та його міжрегіональні відділення. Його було створено у 2006 р. як центральний орган виконавчої влади, реорганізовано у 2011 р. (як науково-дослідну установу) і відновлено у 2014 р. У різний час інститут очолювали Ігор Юхновський, Валерій Солдатенко, Володимир В’ятрович, Антон Дробович. Ключовим завданням УІНП є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам’яті українського народу. Починаючи з 20 лютого 2014 триває російсько-українська війна. Героїчний опір українського народу, Збройних Сил України російській агресії, поява великої кількості цивільних і військових жертв війни актуалізували нові завдання перед УІНП. Працівники інституту брали активну участь у розробці ключових законів щодо реалізації політики пам’яті. Ще у 2016 р. було розроблено законопроєкт «Про засади політики національної пам’яті», а наступного року – законопроєкт «Про державні та інші свята, пам’ятні даті і скорботні дні», які, на жаль, досі не схвалені. Визначальними для діяльності УІНП є щорічні постанови Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв. Концептуальними засадами із розробки механізмів реалізації політики пам’яті щодо російсько-української війни для УІНП став досвід вшанування пам’яті полеглих учасників Революції Гідності, який ознаменувався створення Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
Посилання
Виклики національній політиці пам’яті в часи «гібридної війни». Аналітична записка. (2015). URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/vikliki-nacionalniy-politici-pamyati-v-chasi-gibridnoi-viyni
Від січових стрільців до Революції Гідності: виставка в Києві «Відважні: наші герої». (2016). URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2124947-vid-sicovih-strilciv-do-revolucii-gidnosti-vistavka-v-kievi-vidvazni-nasi-geroi.html
В’ятрович, В. М. (2019). Український інститут національної пам’яті. Енциклопедія історії України: Україна–Українці. Кн. 2. Київ: В-во «Наукова думка». URL: http://www.history.org.ua/?termin=ukrajinskyj_instytut_natsionalnoji_pam’jati
Галів, М., Гранд, М. (2024). «Русcкий мир» проти України: коротка деконструкція новітньої російської геополітичної доктрини (рецензія на: Якубова Л. Україна та українці в світоглядній матриці «русского мира». Аналітична записка / відповідальний редактор В.А. Смолій. Київ: Інститут історії України НАН України, 2023. 72 с.). Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія, Спецвипуск, 172–177. DOI: 10.24919/2312-2595.spec.16
Галів, М., Гранд, М., Бойчин, Р. (2024). Початок повномасштабної війни Росії проти України у висвітленні польського інформаційного порталу «Nowa Europa Wschodnia» (лютий – березень 2022 р.). Актуальні питання гуманітарних наук, 72(1). 52–60. DOI: 10.24919/2308-4863/72-1-7
Галів, М., Ільницький, В. (2023). Характер сучасної російсько-української війни (2014 – 2023): вітчизняний історіографічний дискурс. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Історія, 13/55, 47–73. DOI: 10.24919/2312-2595.13/55.283164
Галів, М., Ільницький, В., Карпенко, О. (2024). Проблематика геноциду Росії щодо українців в українських засобах масової інформації (2022 – 2024). Новітня доба, 12, 75–96. DOI: 10.33402/nd.2024-12-75-96
Галів, М., Карпенко, О. (2024). Викрадення українських дітей російськими окупантами (2022 – 2024): за матеріалами вітчизняних мас-медіа. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, Спецвипуск, 62–76. DOI: 10.24919/2312-2595.spec.5
Галів, М., Свйонтик, О. (2023). Освіта як складова національної безпеки України в умовах сучасної російсько-української війни: правові засади, проблеми, досвід і завдання. Молодь і ринок, 3 (211), 25–31. DOI: 10.24919/2308-4634.2023.277194
Гриценко, О. А. (2017). Президенти і пам'ять. Політика пам’яті президентів України (1994 – 2014): підгрунтя, послання, реалізація, результати. Київ: «К.І.С.».
Для Інституту. (2019). Для Інституту нацпам’яті знайшли заміну В’ятровичу. Українська правда. URL: https://web.archive.org/web/20191204144524/https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/4/7233842/
Звіт УІНП. (2015). Звіт Українського інституту національної пам’яті за 2015 р. URL: https://uinp.gov.ua/pro-instytut/zvity/zvit-2015
Звіт УІНП. (2016). Звіт Українського інституту національної пам’яті за 2016 р. URL: https://uinp.gov.ua/pro-instytut/zvity/zvit-2016-rik
Звіт УІНП. (2017). Звіт Українського інституту національної пам’яті за 2017 р. URL: https://uinp.gov.ua/pro-instytut/zvity/zvit-za-2017-rik
Звіт УІНП. (2018). Звіт Українського інституту національної пам’яті за 2018 р. URL: https://uinp.gov.ua/pro-instytut/zvity/765
Звіт УІНП. (2020). Звіт Українського інституту національної пам’яті за 2020 р. URL: https://uinp.gov.ua/pro-instytut/zvity/zvit-za-2020-rik
Звіт УІНП. (2021). Звіт Українського інституту національної пам’яті за 2021 р. URL: https://uinp.gov.ua/pro-instytut/zvity/zvit-za-2021-rik
Ільницький, В., Куцька, О. (2023). Періодизація російсько-української війни (2014 – 2022) в українському науковому дискурсі. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 13/55, 162–177.
Ільницький, В., Старка, В., Галів, М. (2022). Російська пропаґанда як елемент підготовки до збройної аґресії проти України. Український історичний журнал, 5, 43–55. DOI: 10.15407/uhj2022.05.043
Ільницький, В., Тельвак, В., Талалай, Ю. (2024). Сучасна російсько-українська війна на шпальтах «The British Army Review» (2022 – 2024). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, Спецвипуск, 130–146.
Ільницький В., Царик Р. (2024). Матеріально-культурні аспекти увічнення пам’яті українських захисників і захисниць під час російсько-української війни (2014 – 2024). Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки, 2, 105–116.
Ільницький В., Царик Р. (2024). Пізнавально-інформаційні та виховні заходи щодо ушанування пам’яті учасників і жертв російсько-української війни (2014 – 2024). Актуальні питання гуманітарних наук, 81 (2), 4–13.
Ільницький, В., Царик, Р. (2025). Формування історико-меморіального наративу сучасної російсько-української війни. Українські історичні студії, 17(59), 98–115. doi:
Кабмін звільнив В’ятровича. (2019). Кабмін звільнив В’ятровича з посади голови УІНП. 5 канал. Новини. URL: https://www.5.ua/polityka/kabmin-zvilnyv-viatrovycha-z-posady-holovy-ukrainskoho-instytutu-natsionalnoi-pamiati-199460.html
Киридон, А. (2016). Гетеротопії пам’яті. Теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. Київ: Ніка-Центр.
Киридон, А. (2015). Політика пам’яті в Україні (1991 – 2015 рр.). Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини, 15, 244–250.
Кращий проект. (2017). Кращий проект Меморіалу Героям Небесної сотні визначать у лютому. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2343244-krasij-proekt-memorialu-geroam-nebesnoi-sotni-viznacat-u-lutomu.html
Литвиновська, Ю. (2024). Етапи реалізації політики пам’яті в Україні (1991 – 2023 рр.). Консенсус, 1, 92–104.
Ковтунович, Т., Привалко, Т. (упоряд.) (2015). Привалко Майдан від першої особи: 45 історій Революції гідності. Київ: К.І.С.
Майдан. (2015). «Майдан: від незалежності до свободи». URL: https://www.youtube.com/watch?v=McV5kcW93HY
На алеї Героїв Небесної Сотні встановили «Дзвін гідності». (2020). URL: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/na-aleyi-geroyiv-nebesnoyi-sotni-vstanovyly-dzvin-gidnosti
План заходів. (2017). План заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року (затверджено розпорядженням КМУ від 23.08.2017 № 574-р). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-2017-%D1%80#Text
План заходів. (2021). План заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021–2025 роки (затверджено розпорядженням КМУ від 17.02.2021 № 112-р). URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-iz-vshanuvannya-podvigu-uchasnikiv-revolyuciyi-gidnosti-ta-uvichnennya-pamyati-geroyiv-nebesnoyi-sotni-na-20212025-roki-112-170221
Положення. (2006). Положення про Український інститут національної пам’яті (постанова КМУ від 5.07.2006 р. № 927). URL: https://web.archive.org/web/20190703141204/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/927-2006-%D0%BF
Положення. (2014). Положення про Український інститут національної пам’яті (затверджено постановою КМУ від 12.11.2014 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2014-%D0%BF#Text
Польсько-український вечір. (2015). Польсько-український вечір. Презентація книги «Вогонь Майдану. Щоденник революції 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014». URL: https://naszwybir.pl/polsko-ukrayinskyj-vechir-prezentatsiya-knygy-vogon-majdanu-shhodennyk-revolyutsiyi-21-lystopada-2013-22-lyutogo-2014/
Постанова. (2011a). Постанова КМУ «Про утворення Українського інституту національної пам’яті» (від 12.01.2011 р. № 8). URL: https://web.archive.org/web/20190703180313/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8-2011-%D0%BF
Постанова. (2011b). Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Український інститут національної пам’яті» (від 31.11.2011 р. № 74). URL: https://web.archive.org/web/20190702134556/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74-2011-%D0%BF
Постанова. (2014). Постанова КМУ «Питання Українського інституту національної пам’яті» (від 9.07.2014 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/292-2014-%D0%BF#Text
Похиленко, І. С. (2023). Тенденції актуалізації історичної пам’яті в контексті сучасної російсько-української війни. Розумовські зустрічі: збірник наукових праць, 10, 77–85.
Розмова «Невтрачене покоління: з Майдану на війну». (2020). URL: https://www.prostir.ua/event/rozmova-nevtrachene-pokolinnya-z-majdanu-na-vijnu/
Розпорядження КМУ. (2015). Розпорядження КМУ «Про утворення державного закладу «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності»» від 18.11.2015 № 1186-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1186-2015-%D1%80#Text
Свйонтик, О., Терещенко, Р. (2024). Діяльність Українського інституту національної пам’яті щодо збереження пам’яті про сучасну російсько-українську війну у 2014 – 2021 роках. Новітня доба, 12, 18–32.
Судети-1938. (2016). «Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне» – дискусія в Києві. Історична правда. URL: https://www.istpravda.com.ua/short/2016/02/25/148967/
Указ Президента України. (2010). Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9.12.2010 № 1085/2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085/2010#Text
Указ Президента України. (2015). Указ Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». URL: https://www.president.gov.ua/documents/692015-18468
Указ Президента України. (2016). Указ Президента України «Про надання державному закладу «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності» статусу національного» від 12.04.2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/138/2016#Text
Шлях свободи. (2018). «Шлях свободи. П'ять років України в плакатах Нікіти Тітова». Відкриття виставки. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2602484-slah-svobodipat-rokiv-ukraini-v-plakatah-nikiti-titova-vidkritta-vistavki.html
Яблонський, В. М. (ред). (2019). Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналітична доповідь. Київ: НІСД.
Delwaide, J. (2011). Identity and Geopolitics: Ukraine’s Grappling with Imperial Legacies. Harvard Ukrainian Studies, 32/33, 179–207.
Ilnytskyi, V., & Telvak, V. (2024). Ukraine Under the Conditions of the Second Year of Existential War in Analysts’ Reflections of the Warsaw Centre for Eastern Studies. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk East European Historical Bulletin, 31, 218–237. DOI: 10.24919/2519-058X.31.306344
Narvselius, E. (2012). The “Bandera Debate”: The Contentious Legacy of World War II and Liberalization of Collective Memory in Western Ukraine. Canadian Slavonic Papers / Revue Canadienne Des Slavistes, 54(3/4), 469–490.
Shevel, O. (2016). The Battle for Historical Memory in Postrevolutionary Ukraine. Current History, 115(783), 258–263.
Telvak, V., & Ilnytskyi, V. (2023). A Year of Existential War in Analytical Reflections of the Warsaw Centre for Eastern Studies. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk – East European Historical Bulletin, 27, 249–258. DOI: 10.24919/2519-058X.27.281552
Vushko, I. (2018). Historians at War: History, Politics and Memory in Ukraine. Contemporary European History, 27(1), 112–124.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
