ПУТІН І ГІТЛЕР: ПОРІВНЯЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ (2014 – 2025)

Анотація

Мета статті – проаналізувати використання українськими ЗМІ у 2014 – 2025 рр. порівняльного підходу до оцінки діяльності А. Гітлера та В. Путіна. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на методи критики історичних джерел, контент-аналізу медійних матеріалів. Наукова новизна: уперше досліджено порівняльні стратегії щодо діяльності А. Гітлера та В. Путіна, які актуалізувалися в українських ЗМІ у роки російсько-української війни. Висновки. З’ясовано, що українські ЗМІ в роки сучасної російсько-української війни активно використовували порівняння діяльності російського і нацистського диктаторів. При цьому порівняльні конструкції часто виходили за межі звичайного зіставлення двох історичних особистостей, а охоплювали аналіз внутрішньої та зовнішньої політики німецького та російського урядів, геополітичного становища двох країн, успішність воєнних дій тощо. Вже у 2014 р. українські медіа вказували на такі подібності у політиці двох диктаторів: 1) культ особистості; 2) система пропаганди та зомбування; 3) реваншизм; 4) політика імперіалізму; 5) створення образу зовнішнього ворога; 6) використання етнічного питання у зовнішній політиці; 7) обмеження прав громадян, насамперед сексуальних меншин; 8) централізація влади; 9) утиски інакодумства та опозиції; 10) підтримка ультраправих та нацистських партій в Європі. Особливої популярності серед українських публіцистів набула аналогія щодо здійснення гітлерівською Німеччиною аншлюсу Австрії і захоплення Судет у 1938 р. та проведення путінською Росією анексії Криму, окупації частини українського Донбасу у 2014 р. Особливий стрибок зіставлень Путіна і Гітлера в українських ЗМІ відбувся після початку повномасштабної російсько-української війни у 2022 р. При цьому журналісти акцентовано ставили знак рівності між Путіним і Гітлером, підкреслювали симпатії російського диктатора до нацистського фюрера, порівнювали їхні геноцидні наміри і дії щодо українців і євреїв. У низці публікацій вказувалася психологічна подібність диктаторів: надмірна упевненість у власних поглядах, хибні уявлення про реальність, закритість до об’єктивної інформації, нездатність оцінити ризики і наслідки своїх дій, відсутність стратегічного бачення, зацикленість на Україні як сакральній території. Дещо інший порівняльний ракурс запропонували філософ О. Панич і журналіст Ю. Кобзар, зіставивши Путіна з Муссоліні. Треба визнати, що журналісти значно менше уваги присвячували пошуку й актуалізації відмінних рис між Путіним і Гітлером, концентруючи увагу на подібних рисах і діях, історичні паралелі між якими доволі легко вдавалося провести з огляду на схожість мотивів і дій усіх диктаторів.