ОСВІТНЬО-НАУКОВА СКЛАДОВА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ В РЕЦЕПЦІЇ СТЕПАНА ТОМАШІВСЬКОГО

Автор(и)

  • Віталій ТЕЛЬВАК доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, 82100 , Україна https://orcid.org/0000-0002-2445-968X

DOI:

https://doi.org/10.69550/3041-1467.6.326253

Ключові слова:

С. Томашівський, Перша світова війна, освіта, наука, післявоєнна відбудова

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати особливості інтерпретації Степаном Томашівським освіти та науки як чинників повоєнної відбудови життя українського народу. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності та історизму. Наукова новизна статті полягає у дослідженні малознаної проблеми розуміння С. Томашівським освіти і науки як чинників післявоєнної відбудови. У підсумку відзначено, що для С. Томашівського першочергова нормалізація освітнього та наукового життя була головною передумовою успішності повоєнного відновлення східногалицьких земель. Цим проблемам було присвячено чимало публіцистичних дописів ученого на сторінках провідних українських часописів «Українське слово», «Літопис політики, письменства і мистецтва» та «Політика». У них він першочергово актуалізував потребу розбудови всіх рівнів рідномовного шкільництва, яке мало компенсувати втрачені в часи війни культурні сили. Вважаючи нестачу інтелігенції екзистенційним викликом для українства у міжвоєнний час, історик наполягав на нормалізації міжнаціонального діалогу шляхом визнання польської окупації. Це мало стати складовою програми «органічної праці», яка уможливила б заснування державою українського університету, де будуть виховані нові покоління борців за незалежність. Та оскільки серед галицької громади домінувало неприйняття нової влади, С. Томашівський зосередився на практичній реалізації своїх переконань. Як професор Ягеллонського університету, вчений виховував молодь у дусі взаємовигідності налагодження рівноправного польсько-українського діалогу. Цю культурно-освідомлювальну і педагогічну працю С. Томашівський суміщав з організаційною діяльністю в НТШ й плідною науковою творчістю. Відновлюючи Товариство з повоєнного занепаду, вчений вбачав у ньому ефективний інструмент культурної дипломатії. Така різнопланова праця історика була важливою складовою зусиль галицької інтелігенції з відновлення української культури, що уможливило її розквіт у міжвоєнний час.

Посилання

Кирилів, М. (2007). С. Томашівський та місце Української греко-католицької церкви у суспільно-політичному житті. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, 19, 32–37.

Педич, В., Тельвак, В. (2010). Історико-церковні дослідження Степана Томашівського. Історія релігій в Україні: науковий щорічник, ІІ, 401–408.

Пиріг, Р., Тельвак, В. (2016). Михайло Грушевський: біографічний нарис. Київ: Либідь.

Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон: Видавництво ОЛДІ-ПЛЮС.

С. К-ий. [Томашівський, С.]. (1926). Наша університетська політика. Політика, 2, 22–29; 3–4, 44–51.

Тельвак, В. (2009). Краківська доба життя і діяльності С.Томашівського у світлі документів архіву Ягеллонського університету. Архіви України, 1/2, 138–149.

Тельвак, В. (2013). Михайло Грушевський в оцінках своїх учнів (перша третина ХХ ст.). Історіографічні дослідження в Україні, 23, 160–197.

Тельвак, В. (2016). «Історичні вправи» Михайла Грушевського у Львівському університеті: спроба реконструкції. Український археографічний щорічник. Нова серія, 19/20, 313–322.

Тельвак, В. (2023). Студентська аудиторія Михайла Грушевського Львівського університету: кількісна динаміка, етнічний склад, дидактичні преференції. Український історичний журнал, 6, 288–304.

Тельвак, В. (2024). Освіта і наука як чинники післявоєнної відбудови: дискурс Мирона Кордуби. Вісь Європи, 4, 39–49.

Тельвак, В., Владига, О., Журавльов, С. (2023). Студентська аудиторія Михайла Грушевського філософського факультету Львівського університету: склад та динаміка. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 12/54, 84–99.

Тельвак, В., Гончар, О., Владига, О. (2024). Михайло Грушевський про освіту і науку як чинники післявоєнної відбудови. Вісник Черкаського університету: Серія Історичні науки, 1, 64–72.

Тельвак, В., Качмар, В., Журавльов, С. (упоряд). (2023). Каталог студентів Михайла Грушевського Львівського університету. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Томашівський, С. (1917). Чи рішено розважно? До питання про українську реальну ґімназію у Львові. Діло, 149, 1; 151, 3.

Томашівський, С. (1922). Під колесами історії. Нариси і статті. Берлін: “Українське Слово”.

Томашівський, С. (1924a). Анкета в університетській справі. Літопис політики, письменства і мистецтва, І, 185–189.

Томашівський, С. (1924b). Політична хроніка. Літопис політики, письменства і мистецтва, 11, 162–163.

Томашівський, С. (1929). Десять літ українського питання в Польщі. Львів.

Халак, Н. (2023). НТШ під керівництвом Степана Томашівського у роки Першої світової війни. 150 років на службі української науки та культури. Гуманітарні науки, Львів: Наукове товариство ім. Шевченка; Дослідно-видавничий центр НТШ, 125–145.

Халак, Н. В. (1999). Наукова спадщина і громадсько-політична діяльність Степана Томашівського: дис... канд. іст. наук: 07.00.06. Київ.

Швагуляк, М. (1997). Степан Томашівський і західноукраїнський консерватизм. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 3/4, 308–336.

Швагуляк, М. (2009). Степан Томашівський про досвід визвольних державницьких змагань українців. Вісник Львівського університету. Серія історична, 44, 417–439.

Ясь, О. (2011). Неоромантизм в історичній візії С. Томашівського. Український історичний журнал, 4, 195–214.

Telvak, V., & Zhuravlov, S. (2025). Ukrainian Scientists in the Second Polish Republic Between Science and Politics: the Case of Myron Korduba. Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, (IX), 16–28.

Telvak, V., & Telvak, V. (2022). The First Institutional Encyclopaedia in Ukraine. Naukove tovarystvo imeni Shevchenka: Entsyklopediya (Shevchenko Scientific Society: Encyclopaedia). Studia Historiae Scientiarum, 21, 423–432.

Telvak, V., Pedych, V., & Telvak, V. (2021). Historical school of Mykhailo Hrushevsky in Lviv: formation, structure, personal contribution. Studia Historiae Scientiarum, 20, 239–261.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-18

Номер

Розділ

Статті