ПРОБЛЕМА ДРУГОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ В УКРАЇНІ У ВИСВІТЛЕННІ УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (2014 – 2022)
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.6.326247Ключові слова:
мовна політика, друга державна мова, російсько-українська війна, , мас-медійний дискурс, соціальні медіаАнотація
Мета статті – проаналізувати висвітлення в українських ЗМІ питання щодо запровадження другої державної мови в Україні у роки російсько-української війни. Хронологічні рамки дослідження (2014 – 2022) зумовлені: а) завершенням Революції Гідності та приходом до влади в Україні проєвропейських урядів, б) початком повномасштабної війни Росії проти України, яка змусила державу і суспільство переглянути традиційні підходи до мовної політики. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, системності, а також використанні дискурс-аналізу як міждисциплінарного підходу до студіювання мас-медійного простору. Наукова новизна полягає у тому, що вперше охарактеризовано висвітлення в українських соціальних медіа проблематики статуту російської мови в Україні у роки сучасної російсько-української війни. Висновки. З’ясовано, ідея другої державної мови актуалізувалася в медійному просторі України переважно напередодні парламентських та президентських виборів. Однак особливо активно ця думка поширювалася у роки президентства В. Януковича, мовна політика якого спровокувала масові протести у Києві, відомі як «Мовний Майдан». Досліджено, що у перші ж місяці російської агресії проти України увага ЗМІ була прикута до політичних декларацій і вимог різних політичних сил, серед яких певне місце займало мовне питання. Тоді і Президент України, і глава уряду запевняли, що утисків російської мови не буде, а українська залишиться єдиною державною мовою в Україні. Питання про статус російської мови у перші місяці російсько-української війни набуло особливої гостроти через рішення Верховної Ради України скасувати закон «Про засади державної мовної політики», схвалений у 2012 р. Це спровокувало появу обвинувачень щодо дискримінації російської мови, тож згаданий закон продовжував діяти. Натомість журналісти, письменники, юристи, громадські діячі виступали у ЗМІ з кількома важливими тезами: функціонування української мови як державної є одним із пріоритетів національних інтересів України; російська мова в Україні – це не мова національної меншини, а «друга мова української культури»; ідея надання російській мові статусу другої державної є однією з найбільш абсурдних і водночас найбільш галасливих. Обговорюючи можливості надання російській мові офіційного статусу, ЗМІ також оперували дослідження соціологів, які переконливо доводили, що запровадження другої державної мови відстоює лише п’ята частина громадян України.
Посилання
Бега, В. (2020). Рідною українську мову вважають 73% українців. Громадське. https://hromadske.ua/posts/ridnoyu-ukrayinsku-movu-vvazhayut-73-ukrayinciv-odnak-spilkuyutsya-neyu-lishe-53-doslidzhennya
Відлига по-табачницьки. (2010). Відлига по-табачницьки: повернення російської у школи. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/society/345322-vidliga-po-tabachnitski-povernennya-rosiyskoji-u-shkoli.html
Гавриленко, В., Гаврищак, І. (2020). «Російська мова – історичне надбання»: 30 % українців вірять у запровадження другої державної. 24 канал. URL: https://24tv.ua/rosiyska-mova-istorichne-nadbannya-30-novini-rosiyi-i- ukrayini_n1355786
Галів, М., Гранд, М. (2024). «Русcкий мир» проти України: коротка деконструкція новітньої російської геополітичної доктрини (рецензія на: Якубова Л. Україна та українці в світоглядній матриці «русского мира». Аналітична записка / відповідальний редактор В.А. Смолій. Київ: Інститут історії України НАН України, 2023. 72 с.). Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія, Спецвипуск, 172–177. DOI: 10.24919/2312-2595.spec.16
Галів, М., Гранд, М., Бойчин, Р. (2024). Початок повномасштабної війни Росії проти України у висвітленні польського інформаційного порталу «Nowa Europa Wschodnia» (лютий-березень 2022 р.). Актуальні питання гуманітарних наук, 72(1). 52–60. DOI: 10.24919/2308-4863/72-1-7
Галів, М., Карпенко, О. (2024). Викрадення українських дітей російськими окупантами (2022–2024): за матеріалами вітчизняних мас-медіа. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, Спецвипуск, 62–76. DOI: 10.24919/2312-2595.spec.5
Галів, М., Свйонтик, О. (2023). Освіта як складова національної безпеки України в умовах сучасної російсько-української війни: правові засади, проблеми, досвід і завдання. Молодь і ринок, 3 (211), 25–31. DOI: 10.24919/2308-4634.2023.277194
Головко, В., Якубова, Л. (2021). Україна та виклики посттоталітарного транзиту (1990 – 2019). Київ : Академперіодика, 592 с.
Ільницький, В., Старка, В., Галів, М. (2022). Російська пропаґанда як елемент підготовки до збройної аґресії проти України. Український історичний журнал, 5, 43–55. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.043
Ільницький, В., Тельвак, В., Талалай, Ю. (2024). Сучасна російсько-українська війна на шпальтах «The British Army Review» (2022 – 2024). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, Спецвипуск, 130–146.
Кагуй, П. (2020). «Мовний майдан» 2012 року, який передував Революції гідності. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30704043.html
Кралюк, П. (2014). Що нам робити з російською мовою? Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/25373179.html
Медвєдєв, О. (2010). Брати мої російськомовні, напишіть, чого вам ще бракує. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2010/09/15/5384034/
Мітинг проти двомовності. (2010). Мітинг проти двомовності: «друга державна мова вже діє – мова брехні». УНІАН. URL: https://www.unian.ua/politics/414326-miting-proti-dvomovnosti-druga-derjavna-mova-vje-die-mova-brehni.html
Москалюк, О. (2014). Друга державна мова в Україні: міфи та реальність. ТСН. URL: https://tsn.ua/blogi/themes/law/druga-derzhavna-mova-v-ukrayini-mifi-ta-realnist-353878.html
Одна п’ята українців. (2019). Одна п’ята українців хочуть, щоб російська мова була державною. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/5/7217200/
Панфілов, О. (2016). Російська мова – остання зброя Путіна. Крим.Реалії. URL: https://ua.krymr.com/a/28132583.html
Петиція. (2021). Петиція №22/111312-еп «Закріплення статусу російської мови як державної, на законодавчому рівні, за допомогою референдуму» (11 січня 2021). URL: https://petition.president.gov.ua/petition/111312
Петиція. (2022). Петиція №22/174072-еп «Друга державна мова» (22 грудня 2022 р.). URL: https://petition.president.gov.ua/petition/174072
Пирогова, Д. (2015). Ставлення до статусу російської мови в Україні. URL: https://www.kiis.com.ua/?&cat=reports&id=517&page=1
Полуденко, А. (2012). Російська мова, як друга державна – кому потрібна? Голос Америки. URL: https://www.holosameryky.com/a/russian-second-lang-2012-03-19-143333406/918618.html
Порошенко: українська мова. (2014). Порошенко: українська мова буде єдиною державною. LB. URL: https://lb.ua/news/2014/06/07/269163_poroshenko_ukrainskiy_yazik.html
Проєкт постанови ВРУ. (2010). Проєкт постанови ВРУ «Про проголошення в Україні 6 червня Днем російської мови». URL: https://ips.ligazakon.net/document/DF6NL00A?an=
Солонина, Є. (2010). Зміцнення російської мови в Україні – перші наслідки «перезавантаження» гуманітарної співпраці з Росією. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/2041413.html
Столяренко, А. (2014). Все про статус русского языка. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2014/03/13/7018654/
Фаріон, І. (2016). Мова як інструмент окупації та де окупації. Українська правда. URL: https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/58502bf8efc1f/
Шишкін, В. (2014). Право і мова. Державна мова як складник державотворення. Український Тиждень. № 19 (7 травня). URL: https://tyzhden.ua/pravo-i-mova-derzhavna-mova-iak-skladnyk-derzhavotvorennia/
Яблонський, В. (2014). Як вирішити мовне питання. День. № 116 (27 червня). URL: https://m.day.kyiv.ua/article/poshta-dnya/yak-vyrishyty-movne-pytannya
Янукович обіцяє. (2012). Янукович обіцяє російській мові більше можливостей. BBC News Україна. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/03/120319_yanukovych_language_russia_ek
Яценюк, А. (2014). Звернення Прем’єр-міністра України до мешканців південних і східних регіонів. Главком. URL: https://glavcom.ua/columns/yaceniuk/124256-zvernennja-prem%E2%80%99jer-ministra-ukrajini-do-meshkantsiv-pivdennih-i-shidnih-regioniv.html
Arel, D. (2017). Language, Status, and State Loyalty in Ukraine. Harvard Ukrainian Studies, 35(1/4), 233–263. URL: http://www.jstor.org/stable/44983543 [in English]
Azhniuk, B. (2017). Ukrainian Language Legislation and the National Crisis. Harvard Ukrainian Studies, 35 (1/4), 311–329. URL: http://www.jstor.org/stable/44983546 [in English]
Besters-Dilger, J. (2007). The Ukrainian Language in Education and Mass Media. Harvard Ukrainian Studies, 29 (1/4), 257–293. URL: http://www.jstor.org/stable/41304508 [in English]
Bilaniuk, L. (2017). Purism and Pluralism: Language Use Trends in Popular Culture in Ukraine since Independence. Harvard Ukrainian Studies, 35 (1/4), 293–309. URL: http://www.jstor.org/stable/44983545 [in English]
Haliv, M., & Ilnytskyi, V. (2021). The methods of internal criticism of written sources in the works of ukrainian historians: on the example of scientific narratives on the history of education (1840s – 1930s). Annales Universitatis apulensis. Series Historica, 1 (25), 281–297. DOI: 10.29302/auash.2021.25.1.14 [in English]
Haliv, M., & Ilnytskyi, V. (2023). Education between “class” and “nation”: the influence of the theory of class struggle on Ukrainian educational historiography (1920s – 1980s). Echa Przeszlosci, 24 (2), 123–139. DOI: 10.31648/ep.9671 [in English]
Ilnytskyi V., & Haliv M. (2022). Theoretical Argumentation in the Historical Narrative of Ukraine of the Second Half of the 19th – First Half of the 20th century (on the Example of Research in the History of Education). Eminak: Scientific Quarterly Journal, 3 (39), 66–80.
Ilnytskyi, V., & Telvak, V. (2024). Ukraine Under the Conditions of the Second Year of Existential War in Analysts’ Reflections of the Warsaw Centre for Eastern Studies. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk – East European Historical Bulletin, 31, 218–237. DOI: 10.24919/2519-058X.31.306344
Kiss, N. (2020). “Language matters”: Language Activism in Contemporary Ukraine. In A. Jašina-Schäfer & M. Wingender (Eds.), Kulturelle Kontakt- und Konfliktzonen im östlichen Europa: Abschlusskonferenz des gleichnamigen thematischen Netzwerks in Gießen (1. und 2. Dezember 2016), (pp. 105–124). Harrassowitz Verlag. URL: http://www.jstor.org/stable/jj.2225681.11 [in English]
Kulyk, V. (2017). Language Attitudes in Independent Ukraine: Differentiation and Evolution. Harvard Ukrainian Studies, 35 (1/4), 265–292. URL: http://www.jstor.org/stable/44983544 [in English]
Kurylyshyn, K., & Haliv, M. (2024). Reception of the Union of Ukrainian Lawyers’ Activities in the columns of the newspaper “Dilo” (1923 –1934). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk – East European Historical Bulletin, 31, 75–88. DOI: 10.24919/2519-058X.31.306378
Telvak, V., & Ilnytskyi, V. (2023). A Year of Existential War in Analytical Reflections of the Warsaw Centre for Eastern Studies. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk – East European Historical Bulletin, 27, 249–258. DOI: 10.24919/2519-058X.27.281552
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Парасковія ДВОРЯНИН

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.