ВАСИЛЬ ВИШИВАНИЙ: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЗА ВИБОРОМ

Анотація

Мета дослідження – на підставі еґо-документів та історичних опрацювань відслідкувати процес набуття іншої національної ідентичності ерцгерцогом Вільгельмом фон Габсбурґом. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Дотримано принципи історизму, об’єктивності та ціннісного підходу до досліджуваних явищ. Коректність вивчення джерельної бази забезпечена застосуванням евристичного методу. Використання історико-генетичного, історико-типологічного та історико-системного методів дало змогу прослідкувати та максимально достовірно відобразити процес набуття нової національної ідентичності представником австрійської правлячої родини. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в історіографії досліджено відображення у еґо-документах та історичних дослідженнях українських жиитєписних сюжетів архикнязя Вільгельма фон Габсбурґа, що усвідомлено прийняв українську національну ідентичність та став учасником змагань за волю України. Висновки. Австрійський ерцгерцог Вільгельм фон Габсбурґ-Лотрінген за фактом народженням мав бути носієм трансетнічної ідентичності, що передбачає ідентифікацію себе з вищими елітарними колами багатонаціональної імперії та співвіднесення з її політичною структурою. Проте в силу власного бунтівного характеру та сформованих у часи надскладних суспільних трансформацій початку XX ст. світоглядних орієнтирів, виразно дистанціювався від віденського двору. Ерцгерцог Вільгельм, у пошуках власного королівства, повільно дрейфував до іншої спільноти – чисельного але найменш зауважуваного українського народу. Його зацікавленість українцями, що розпочалася з юнацького романтичного захоплення, у роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917 – 1921 рр. переросла в усвідомлений вибір нової ідентичності, нового імені та активної участі у боротьбі за волю України. Проте повного входження у національний простір «потенційних підданих» не сталося. Відтак трансформація Вільгельма фон Габсбурґа у Василя Вишиваного не була завершеною і не стала остаточною, що дає підставу припустити збереження ним подвійної ідентичності.