ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРАДИЦІЙНИХ РЕМЕСЕЛ У СІМЕЙНОМУ ПІДПРИЄМНИЦТВІ СЛОБОЖАНЩИНИ В УМОВАХ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.5.319883Ключові слова:
індустріалізація, Слобожанщина, ремесла, підприємства Слобожанщини, промислова революціяАнотація
Метою статті є дослідження змін, які відбулися в традиційних ремеслах регіону під впливом індустріалізації. Проведено історичний екскурс у формування ремісничої майстерності від VI ст. до н. е. до промислової революції у ХІХ ст. Визначено наслідки інтенсивних процесів промислового перевороту, які мали місце на Слобожанщині. До них зараховано індустріалізацію, соціальні зміни, зростання економічної цінності регіону, поширення професійної освіти й активний розвиток інфраструктури. Проаналізовано трансформації традиційних сімейних ремесел у процесі адаптації до нових економічних умов на прикладі діяльності родини Терещенків. Важливе місце у статті посідає аналіз основних факторів, які притаманні процесам означених трансформацій. До них віднесено первинну приналежність до ремісницького класу, індивідуальні риси підприємця, які дали змогу організувати підприємство, накопичення земельних наділів, заснування великого бізнесу, інвестиції у підприємницьку діяльність, політичний вплив, меценатство як підвищення соціального статусу родини. Вивчено дію процесів індустріалізації на економіку та соціальну структуру Слобожанщини. Методологія дослідження. У статті використано ретроспективний метод, методи теоретичного аналізу, відбору, систематизації та узагальнення. Наукова новизна статті полягає у погляді на ремесло та промисли Слобожанщини через історичну призму; фільтрації умов індустріалізації ремісництва через успішну діяльність родинного бізнесу визначних сімей; систематизація віднайденого матеріалу через історичну ретроспективу. Висновки. У результаті проведеного дослідження отримано результати, які виявили особливості трансформацій ручних ремесел в автоматизоване підприємство, наслідки переходу від мануфактур та ручної праці до фабрик та заводів; окреслено основні аспекти, які вплинули на успішний перехід від ремесла до промисловості у видатних сім’ях родин промисловців Слобожанщини.
Посилання
Багалей, Д. И., Миллер, Д. П. (1905). История города Харькова за 250 лет его существовани :. Историческая монография. Харьков : Типография и литография «Зильбергер и сыновья».
Вакуленко, Л. (2010). Українські Карпати у пізньоримський час (етнокультурні та соціально-економічні процеси). Київ : Інститут археології НАН України.
Войнаровський, В. (2012). Допоміжні ремесла й промисли населення України. І – початку ІІ тисячоліття н. е. (проблематика та джерельна база), або про «виробниий хіатус» в дослідженнях вітчизняних археологів. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 16, 190–204.
Гайдай, О. М. (2014). І.Г. Харитоненко: з історії заснування династії цукрозаводчиків. Чорноморський літопис, 6–12.
Генинг, В. (1988). Проблемная ситуация в современной археологии. Киев.
Грушевський, М. (1907). Історія України-Руси. Том VI. Житє економічне, культурне, національне XV – XVII віків. Київ– Львів.
Козак, Д. (2008). Венеди. Київ : ПП «Корвін Пресс».
Литвинчук, Н. В. (2018). Традиційна культура. Ремесла та промисли. Енциклопедія історії України / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка.
Магомедов, Б. В. (2001). Черняховская культура. Проблема этноса. Lublin : Wyd-wo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
Михайлина, Л. (2007). Слов’яни VIII – X ст. між Дніпром і Карпатами. Київ : Інститут археології НАН України.
Плохій, С. (2022). Брама Європи / пер. з англ. Романа Клочка. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».
Терещенко, М. І. (2012). Перший олігарх Михайло Іванович Терещенко (1886 – 1956). Пер. з фр. Т. Цимбал. Київ : Ніка-Центр.
Хлибова, Л. В. (2007). Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в Україні. Дніпродзержинський державний технічний університет. URL: https://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Istoria/21080.doc.htm.
Цигилик, В. (1975). Населення Верхнього Подністров’я перших століть н. е. Київ : Наукова думка.
Шандра, В. (2016). Міщанські органи станового самоврядування в Україні (кінець ХVIII – початок ХХ ст.). Київ : Інститут історії України НАН України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Роман КУЧЕРЕШКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.