МОВНА ПРОБЛЕМАТИКА У МАС-МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ (2014 – 2022): МАКРОСТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.5.319880Ключові слова:
засоби масової інформації (ЗМІ), російсько-українська війна, мовна політика, мас-медійний дискурсАнотація
Мета статті – проаналізувати макроструктурні компоненти мовної проблематики як складової українського медійного дискурсу в роки сучасної російсько-української війни. Хронологічні рамки дослідження (2014 – 2022) зумовлені: а) завершенням Революції Гідності та приходом до влади проєвропейських урядів в Україні, б) початком повномасштабної війни Росії проти України, яка змусила державу і суспільство переглянути традиційні підходи до мовної політики. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, системності, а також використанні дискурс-аналізу як міждисциплінарного підходу до студіювання мас-медійного простору. Наукова новизна полягає у тому, що вперше розкрито макроструктурні компоненти мовної проблематики як складової українського медійного дискурсу в роки сучасної російсько-української війни. Висновки. Отже, мовне питання загалом та мовна політика української влади зокрема часто слугували предметом аналізу журналістів, письменників-публіцистів, громадських діячів. В українських ЗМІ неодноразово піднімалося питання «другорядності» української мови в Україні, описувалася історія мовного законодавства в Україні. Значну увагу українських мас-медіа викликали громадські активісти, які виступали на захист української мови (зокрема, С. Літинський). Одним із напрямів презентації питань важливості української мови у вітчизняних мас-медіа стали розповіді про іноземців, які опанували українську мову. У роки російсько-української війни актуалізувалося питання національно-культурного, зокрема й мовного травматичного досвіду українців, які виростали в російськомовному середовищі. Статті-блоги низки вчених і письменників спрямовувалися на деконструкцію аргументів проросійських політичних сил і «громадських активістів» щодо неактуальності змін у мовній політиці. Крім того, українські ЗМІ неодноразово розкривали скандальні випадки паплюження української мови, порушення державними чиновниками вимог законодавства щодо функціонування української мови. Зазначені проблемно-тематичні аспекти виступають макроструктурними компонентами мовної проблематики в українському медійному дискурсі у роки сучасної російсько-української війни.
Посилання
Барчук, М. (2017). Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28448867.html
Бондар, А. (2017). Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28641834.html
Василенко, С. (2017). Олег Скрипка: Для людей, які не можуть вивчити мову, треба створити гетто. Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2017/04/20/223718/
Галів, М., Ільницький, В. (2023). Характер сучасної російсько-української війни (2014–2023): вітчизняний історіографічний дискурс. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 13/55, 47–73. DOI: https://doi.org/10.24919/2312-2595.13/55.283164
Депутат зі Львова. (2021). Депутат зі Львова поскаржився на Арестовича мовному омбудсмену. ТСН. URL: https://lviv.tsn.ua/poslav-na-cherez-prohannya-pisati-ukrayinskoyu-deputat-z-lvova-poskarzhivsya-na-arestovicha-movnomu-ombudsmenu-1746067.html
Забужко, О. (2017). Діти гетто. URL: https://www.facebook.com/oksana.zabuzhko/posts/10155208475388953/
Ільницький, В., Старка, В., Галів, М. (2022). Російська пропаґанда як елемент підготовки до збройної аґресії проти України. Український історичний журнал, 5, 43–55. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.043 [in Ukrainian]
Курило, А. (2020). Маніпуляції президентів і бенефіс КСУ: як в Україні майже 30 років триває мовне протистояння. ТСН. URL: https://tsn.ua/ukrayina/velikiy-element-politichnoyi-gri-movne-pitannya-v-ukrayini-vid-kravchuka-do-zelenskogo-1587364.html
Курило, А. (2021). Зеленський заявив, що ті, хто порушують мовне питання, «хочуть хайпанути». ТСН. URL: https://tsn.ua/ukrayina/zelenskiy-zayaviv-scho-ti-hto-porushuyut-movne-pitannya-hochut-haypanuti-1740682.html
Любка, А. (2017). Тест на державність для політиків. Битва за українську мову. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28706468.html
На мовному фронті без змін (2016). На мовному фронті без змін. ТСН. URL: https://tsn.ua/blogi/themes/politics/na-movnomu-fronti-bez-zmin-642648.html
Нікому не дамо приватизувати. (2021). «Нікому не дамо приватизувати російську мову» – Зеленський. BBC Україна. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-55955042
Носков, Я. (2019). Італієць тримає у Запоріжжі ресторан, де клієнтів обслуговують лише українською мовою. ТСН. URL: https://tsn.ua/ukrayina/italiyec-trimaye-u-zaporizhzhi-restoran-de-kliyentiv-obslugovuyut-lishe-ukrayinskoyu-movoyu-1336188.html
Палій, Н. (2015). За мову без мантр і кулаків. ТСН. URL: https://tsn.ua/analitika/za-movu-bez-mantr-i-kulakiv-455373.html
Поперечна, Д. (2021). Викладачку, яка назвала закон про мову «опухлим лімфовузлом», відсторонили від викладання. Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2021/02/8/243883/?
Романчук, О. (2017). Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією? Главком. URL: https://glavcom.ua/digest/koli-ukrajinska-mova-stane-derzhavnoyu-ne-lishe-za-statusom-a-y-za-funkcijeyu-439402.html
Терещук, Г. (2017). Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28536297.html
Трач, Н. (2016) Правила мовного руху. ТСН. URL: https://tsn.ua/blogi/themes/politics/pravila-movnogo-ruhu-807300.html
Шевченко, Ю. (2021). «Біжіть звідси, тут – дно дна»: що наговорила про Україну скандальна викладачка Драгоманова Більченко. ТСН. URL: https://tsn.ua/ukrayina/bizhit-zvidsi-tut-dno-dna-scho-nagovorila-pro-ukrayinu-skandalna-vikladachka-dragomanova-bilchenko-1715197.html
Яценко, В. (2017). Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28410076.html
Arel, D. (2017). Language, Status, and State Loyalty in Ukraine. Harvard Ukrainian Studies, 35(1/4), 233–263. URL: http://www.jstor.org/stable/44983543 [in English]
Azhniuk, B. (2017). Ukrainian Language Legislation and the National Crisis. Harvard Ukrainian Studies, 35 (1/4), 311–329. URL: http://www.jstor.org/stable/44983546 [in English]
Besters-Dilger, J. (2007). The Ukrainian Language in Education and Mass Media. Harvard Ukrainian Studies, 29 (1/4), 257–293. URL: http://www.jstor.org/stable/41304508 [in English]
Bilaniuk, L. (2017). Purism and Pluralism: Language Use Trends in Popular Culture in Ukraine since Independence. Harvard Ukrainian Studies, 35 (1/4), 293–309. URL: http://www.jstor.org/stable/44983545 [in English]
Dvorianyn, P., & Teliachyi, Yu. (2024). War and Language: Language Policy Issues of Ukraine in Domestic Mass Media Discourse (2014 – 2022). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 33, 239–252. DOI: 10.24919/2519-058X.33.317463 [in English]
Haliv, M., & Ilnytskyi, V. (2021). The methods of internal criticism of written sources in the works of ukrainian historians: on the example of scientific narratives on the history of education (1840s – 1930s). Annales Universitatis apulensis. Series Historica, 1 (25), 281–297. DOI: https://doi.org/10.29302/auash.2021.25.1.14 [in English]
Haliv, M., & Ilnytskyi, V. (2023). Education between “class” and “nation”: the influence of the theory of class struggle on Ukrainian educational historiography (1920s – 1980s). Echa Przeszlosci, 24 (2), 123–139. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.9671 [in English]
Ilnytskyi, V., & Telvak, V. (2024). Ukraine Under the Conditions of the Second Year of Existential War in Analysts’ Reflections of the Warsaw Centre for Eastern Studies. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 31, 218 – 237. DOI: 10.24919/2519-058X.31.306344 [in English]
Kiss, N. (2020). “Language matters”: Language Activism in Contemporary Ukraine. In A. Jašina-Schäfer & M. Wingender (Eds.), Kulturelle Kontakt- und Konfliktzonen im östlichen Europa: Abschlusskonferenz des gleichnamigen thematischen Netzwerks in Gießen (1. und 2. Dezember 2016), (pp. 105–124). Harrassowitz Verlag. URL: http://www.jstor.org/stable/jj.2225681.11 [in English]
Kulyk, V. (2017). Language Attitudes in Independent Ukraine: Differentiation and Evolution. Harvard Ukrainian Studies, 35 (1/4), 265–292. URL: http://www.jstor.org/stable/44983544 [in English]
Telvak, V., & Ilnytskyi, V. (2023). A Year of Existential War in Analytical Reflections of the Warsaw Centre for Eastern Studies. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin]. 2023. Vyp. 27. Pp. 249–258. DOI: 10.24919/2519-058X.27.281552 [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Парасковія ДВОРЯНИН
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
