РОЗВИТОК НАУКИ У ПОВОЄННІЙ УКРАЇНІ: РЕФЛЕКСІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Автор(и)

  • Лариса КОРНОВЕНКО кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри слов’янської філології, зарубіжної літератури та методики навчання, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, бульвар T. Шевченка, 81, м. Черкаси, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-2587-6995
  • Сергій КОРНОВЕНКО доктор історичних наук, професор, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, директор Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, бульвар Т. Шевченка, 81, м. Черкаси, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6268-2321

DOI:

https://doi.org/10.69550/3041-1467.4.310369

Ключові слова:

повоєнна наука, Україна, концепції, відбудова, рефлексії

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати ключові, на нашу думку, концепти, представлені позицією окремих науковців стосовно розвитку науки у повоєнній Україні. Зокрема, предметом дослідження є пропозиції, моделі тощо, висловлені професійними представниками наукового середовища, експертами Б. Данилишиним, О. Костюком, Ю. Безвершенко та О. Колежуком, О. Матвеєвою, Ю. Мєлковим. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, авторської об’єктивності з використанням загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше рефлексії українських науковців в умовах воєнного стану стосовно розвитку науки у повоєнній Україні стали предметом спеціального вивчення. Висновки. Проаналізовані нами історіографічні джерела дають достатньо підстав виокремити у сучасному українському дискурсі такі моделі й концепції повоєнного розвитку науки в Україні (перелік не є вичерпним). Перша модель оновлення науки у повоєнній Україні, що представлена напрацюваннями Б. Данилишина, передбачає насамперед переосмислення і запровадження нового розуміння науки. Друга модель, авторства О. Костюка, стосується таких принципово важливих компонентів науки, як фінансовий та людський капітали. Третя модель трансформації українського науково-дослідного простору, запропонована Ю. Безвершенко та О. Колежуком, має на меті збереження та розвиток головного її суб’єкта – науковця та примноження інтелектуального капіталу, досягнення ним відповідності європейським та світовим стандартам. Четверта модель,  в основу якої покладена модель О. Матвеєвої, пропонує формування відкритої науки. П’ята трирівнева модель Ю. Мєлкова передбачає, що наука у повоєнній Україні має бути відкритою. Вона повинна ґрунтуватися на категорії “цінність” як найдієвішому мотиваторі науково-дослідницької діяльності вченого.

Отже, провідними ідеями всіх авторів є такі: 1) наука – важливий чинник відбудови повоєнної України, її європейськості, сталості, успішності; 2) сучасний стан науки в Україні є кризовим, водночас криза – майданчик для комплексної модернізації наукової сфери; 3) пріоритетом наукового розвитку повоєнної України є відкрита наука, її вихід на європейський та світовий рівні.

Посилання

Базиль, Л. (2023). Розвиток сучасної науки й освіти – в ім’я миру та національного самоутвердження України: Про результати проведення заходів у рамках щорічного Всеукраїнського фестивалю науки. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 5(1), 1–9. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5129

Бахрушин, В. (2022). Про ідеї, що обговорюються в Нацраді з відновлення України. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/jak-budut-vidnovljuvati-osvitu-ta-nauku-pislja-vijni.html

Безвершенко, Ю., Колежук, О. (2022). Трансформація українських наукових досліджень та розробок у рушійну силу відновлення України. Відбудова України: Принципи та політика / за редакцією Ю. Городніченка, І. Сологуб, Беатріс Ведер ді Мауро, (с. 424–458). Лондон.

Відбудова України: Принципи та політика. (2022) / за редакцією Ю. Городніченка, І. Сологуб, Беатріс Ведер ді Мауро. Лондон.

Данилишин, Б. (2022). Про роль національної науки у відродженні України. URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/515894_pro_rol_natsionalnoi_nauki.html

Корновенко, С., Пасічна, Ю. (2023). Сучасний світ “ідеального шторму” та “мережі фортець”: рефлексії інтелектуалів = The Contemporary World of the “Perfect Storm” and “Network of Fortresses”: Intellectuals’ Reflections. Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, (VІ), 75–85. DOI: 10.26693/ahpsxxi2023.06.075

Костюк, О. (2022). Як має розвиватися українська наука після війни. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/jak-maje-rozvivatisja-ukrajinska-nauka-pislja-vijni-.html

Матвеєва, О. (2023). Відкрита наука як пріоритет політики повоєнного відновлення України та набуття нею статусу члена ЄС. Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи: міжнародна колективна монографія / [редколегія, голова – д.е.н. В.В. Небрат]; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”, (с. 488–500). Київ.

Мєлков, Ю. (2023). Відкрита наука та її значення для розбудови України як сильної європейської країни. Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи: міжнародна колективна монографія / [редколегія, голова – д.е.н. В.В. Небрат]; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”, (с. 500–511). Київ.

Небрат, В. (2022). Роль науки у забезпеченні повоєнного відновлення та розвитку економіки: історичний досвід успішних країн [The role of science in ensuring post-war economic recovery and development: historical experience of successful countries]. URL: http://ief.org.ua/?p=12180

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-07

Номер

Розділ

Статті