ОСВІТА І НАУКА ЯК ЧИННИКИ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ: ДИСКУРС МИРОНА КОРДУБИ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.4.310368Ключові слова:
М. Кордуба, Перша світова війна, освіта, наука, післявоєнна відбудоваАнотація
Мета дослідження полягає відтворенні особливостей інтерпретації М. Кордубою освіти та науки як чинників повоєнного відновлення українського народу. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності й історизму. Наукова новизна статті полягає у дослідженні малознаної проблеми розуміння М. Кордубою освіти та науки як чинників післявоєнної відбудови. У підсумку відзначено, що в розумінні М. Кордуби освітній і науковий чинники були ключовими факторами для повоєнної відбудови західноукраїнських земель. При цьому пріоритетним у розумінні історика став розвиток рідномовного шкільництва – від початкового до університетського рівнів. Антиукраїнська політика Другої Речі Посполитої надала особливої гостроти обговоренню проблеми інституціалізації саме вищої школи для місцевого населення Східної Галичини. В цій дискусії М. Кордуба обстоював необхідність заснування польською державою українського університету у Львові, який би дав можливість надолужити втрачені в роки війни та Визвольних змагань кадри національної інтелігенції. Зволікання польських чиновників з практичною реалізацією ідеї вищої школи для найбільшої національної меншини привело до постання українських університетських студій громадським коштом. Визначний історик був в авангарді цієї праці та попри ризики для власної безпеки викладав на високошкільних курсах, а потім і в Українському таємному університеті. Інтенсивну педагогічну працю М. Кордуба поєднував із науково-організаційною діяльністю в НТШ. Відроджуючи Товариство з повоєнної руїни, вчений вбачав в успішності його функціонування свідчення культурної дозрілості нашого народу. При цьому особливу увагу зосереджував на налагодженні соборницьких культурних зв’язків НТШ з наддніпрянськими науковими інституціями. Така різнопланова діяльність уможливила швидке відновлення української культури й її розквіт у міжвоєнне двадцятиліття.
Посилання
Батюк, Т. (2022). Мирон Кордуба – співробітник “Краківських вістей”. Актуальні питання гуманітарних наук, 50, 4–10.
Батюк, Т. (2016). Мирон Кордуба та газета “Діло”: особливості співпраці. Актуальні питання гуманітарних наук, 15, 5–10.
Батюк, Т. (2013). Співпраця Мирона Кордуби з газетою “Буковина”. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”, 20, 147–151.
Великопольська, У. (2005). Малознана праця Мирона Кордуби “Методольогія історії”: спроба аналізу. Вісник Львівського університету. Серія історична, 39–40, 628–640.
Кордуба, М. (1924). Анкета в університетській справі. Літопис політики, письменства і мистецтва. Кн. ІІ, 253–257.
Кордуба, М. (1920). Українське шкільництво у Львові. Вперед, 63, 2.
Кордуба, М. (2021). Щоденник 1918 – 1925. Львів: УКУ.
(00) [Кордуба М.] (1920). До всіх! Громадська думка, 97, 1.
Кульчицька, Т. (2007). Мирон Кордуба у польських історичних та суспільно-політичних періодичних виданнях (1895 – 1939). Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 15, 112–136.
Мудрий, В. (1999). Змагання за українські університети в Галичині. Львів–Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка.
Олег Антонович [Купчинський О.]. (2013). Із плеяди видатних у національній науці: Мирон Кордуба. Вісник НТШ, 49, 25–36.
Поліщук, Ю. А. (2017). Історик та революція: Мирон Кордуба в добу визвольних змагань. Міжнародна науково-практична конференція “Трансформації українського суспільства: до 100-річчя Української національної революції”. Умань, 85–90.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П. (2018). Михайло Грушевський в історіографічній спадщині Мирона Кордуби. Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія, 42, 118–142.
Тельвак, В., Владига, О., Журавльов, С. (2023). Студентська аудиторія Михайла Грушевського філософського факультету Львівського університету: склад та динаміка. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 12/54, 84–99
Тельвак, В., Качмар, В., Журавльов, С. / упоряд. (2023). Каталог студентів Михайла Грушевського Львівського університету. Львів : ЛНУ імені Івана Франка.
Томашівський, С. (1924). Анкета в університетській справі. Літопис політики, письменства і мистецтва, І, 185–189.
Telvak, V., Pedych, V., & Telvak, V. (2021). Historical school of Mykhailo Hrushevsky in Lviv: formation, structure, personal contribution. Studia Historiae Scientiarum, 20, 239–261.
Telvak, V., & Telvak, V. (2022). The First Institutional Encyclopaedia in Ukraine. Naukove tovarystvo imeni Shevchenka: Entsyklopediya (Shevchenko Scientific Society: Encyclopaedia). Studia Historiae Scientiarum, 21, 423–432.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Віталій ТЕЛЬВАК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
