ГРОМАДСЬКО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОТЦЯ ІВАНА КОРОСТЕНСЬКОГО У ГАЛИЧИНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Автор(и)

  • Юрій СТЕЦИК доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України та правознавства, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 46, вул. Лесі Українки, м. Дрогобич, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0003-1795-687X

DOI:

https://doi.org/10.69550/3041-1467.4.310367

Ключові слова:

Галичина, історіографія, преса, ідентичність, культурно-просвітницька діяльність

Анотація

Мета дослідження – вивчити громадську та просвітницьку діяльність греко-катольцького священника Івана Коростенського в Галичині у другій половині XIX ст.  Методологічною  основою дослідження є основні історіографічні принципи та методи, дотримання яких уможливило коректно відчитати й проінтепретувати зміст запроваджених до наукового обігу матеріалів (документів особового походження та офіційних церковних документів). Наукова новизна полягає у тому, що вперше на підставі запроваджених до наукового обігу матеріалів, здійснено спробу реконструювати громадську та просвітницьку діяльність о. Івана Коростенського. Висновки. Отець Іван Коростенський був яскравою постаттю в Галичині другої половини XIX ст., чия діяльність сприяла пожвавленню українського громадського і культурно-освітнього життя. Один з невеликої когорти сподвижників, що чітко бачили у якому напрямку буде відбуватися поступ українського народу, він, випереджаючи час, на низовому рівні щоденно дбав про створення можливостей пробудження національної свідомості. Аналіз віднайдених нами в архіві парафіяльної канцелярії села Грушів листів о. Івана Коростенського свідчить про його активну позицію щодо збереження та поширення рідної мови і культури. Його погляди і дії відзначалися раціональністю і неабиякою практичністю та враховували особливості місцевої парафіяльної людності. Часом йому доводилося працювати всупереч позиції єдиновірців, розуміючи, що посіяні ним зерна просвітництва не одразу дадуть результат. Отець Іван Коростенський відзначався і неабияким фінансовим хистом, що виявилося у створенні ним різноманітних благодійних фондів зі значним капіталом, котрі успішно функціонували і після його смерті.

Якнайбільше до формування в о. Івана активної громадсько-політичної позиції народницького напряму спричинилися події революції 1848 р. А праця у Самбірській Руській Раді та місцевій гімназії викрастилізували у нього чіткі національні проукраїнські погляди, які наскрізно проявлялися упродовж всього його життя у різних сферах суспільного служіння: громадській та освітній діяльності, душпастирстві, меценатстві.

Посилання

АПКГ – Архів парафіяльної канцелярії храму св. вмч. Параскевії П’ятниці села Грушів.

APP ABGK – Archiwum Państwowy w Przemyślu. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyślu.

Возняк, М. (1912). З-за редакційних куліс віденського “Вісника” та “Зорі Галицької”. Записки НТШ, CVII (1), 72–76.

Галик, В. (2008). Духовні святині села Грушів. Старожитності Дрогобиччини, 2, 4.

Гречило, А. (2004). Символи Королівства Галичини і Лодомерії (1772 – 1918). До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя, (т. 1, с. 538–553). Львів.

Заярнюк, А. (2003). Руські патріоти в галицькому селі 1860 – 1870-х років: святоюрці, обрядовці, патерналісти і популісти (На прикладі Самбірської околиці). Україна модерна, 8, 107–126.

Заярнюк, А. (2007). Ідіоми емансипації. “Визвольні” проєкти і галицьке село у середині XIX ст. Київ.

Стецик, Ю., Кобетяк, В. (2022). Грушівська парафія в описах візитатора та пароха 1897 р. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 11/53, 57–72. DOI: https://doi.org/10.24919/2312-2595.11/53.268669.

Кріль, М. (2017). Самбірська гімназія: від заснування до “весни народів” (до 225-річчя від заснування). Дрогобицький краєзнавчий збірник. Спец. Вип. 3, 31–44.

Лаба, В. (2008). Історія села Грушів від найдавніших часів до 1939 року. Львів.

Radetskyi, N. (2023). Late Polish Enlightenment and the Ruthenian Issue (the end of the 18th – beginning of the 19th Century). Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk – East European Historical Bulletin, 28, 38–48. DOI: 10.24919/2519-058X.28.287564 [in English].

Схиматизм. (1888). Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1888. Перемышль.

Шематизм. (2014). Шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Дрогобич.

Blazejowskyj, D. (1995). Historical sematism of the eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828 – 1939). Lviv: Kamenyar.

Schematismus. (1856). Schematismus Universi Cleri Orientalis Ritus Catholicorum Dioeceseos Premisliensis pro Anno Domini 1856. Premislien.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-07

Номер

Розділ

Статті