КУЛЬТУРНО-ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. В ОЦІНКАХ СУЧАСНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.4.310366Ключові слова:
М. Грушевський, культурно-громадська діяльність, Львівський університет, українська історіографія, рецепціяАнотація
Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей осмислення сучасниками М. Грушевського його культурно-громадської діяльності першого львівського десятиліття. Методологія дослідження передбачає використання принципів (об’єктивності, історизму і системності), загальнонаукових (історичний, логічний, узагальнення, аналізу і синтезу) та спеціально-історичних (генетичний, порівняльний, типологічний, психологічний та ін.) методів історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у дослідженні малознаної проблеми ставлення сучасників до різних освітніх ініціатив М. Грушевського протягом кінця ХІХ – початку ХХ ст. У підсумку відзначено, що вже початки культурно-громадської праці М. Грушевського зустріли інтенсивне й зацікавлене осмислення з боку його сучасників. Причиною цьому була насамперед отримана вченим соціальна і національна позиція професора першої в історії нашої культури університетської кафедри української історії, що змушувала його зануритися в обговорення всіх значущих для народу питань. Це показало М. Грушевського як рефлективного, талановитого й оригінального мислителя, який має чітке розуміння національних пріоритетів і шляхів їх реалізації. Осмислення сучасниками його бачення цих питань невдовзі привело до появи й устійнення певних оцінних оптик національно-демократичного, консервативно-клерикального, москвофільськи-малоросійського, правомонархічного й іншого характеру. Попри різноманітність, а нерідко й взаємовиключеність оцінок представників згаданих напрямів тогочасного суспільно-політичного життя, вони були солідарними у розумінні появи на українській політичній сцені принципового, самобутнього й рефлективного публічного інтелектуала, якому судилася нелегка роль провідника свого знедоленого народу.
Посилання
Барвінський, О. (1898). В справі катедри рускої істориї. Руслан, 141, 1.
Барвінський, О. (1905). Справа приватних гімназій. Руслан, 84, 3.
Барвінський, О. (1906). В справі українсько-руського університету. Руслан, 278, 2.
Борковський, О. (1905). В справі закладання приватних гімназій. Діло, 20, 1.
Грушевський, М. (2002a). В справі руських шкіл і руського театру. Грушевський М. С. Твори: У 50 т. Львів: Світ. Т. 1, 262–269.
Грушевський, М. (2002b). Що ж далі? (В справі руських гімназій). Грушевський М. С. Твори: У 50 т. Львів: Світ. Т. 1, 258–261.
Грушевський, М. (2005). Меморіал Товариства до міністра просвіти в справі утворення самостійного українського університету у Львові. Грушевський М. С. Твори: У 50 т. Львів: Світ. Т. 3, 20–22.
Качмар, В., Марискевич, Т. (1995). М. Грушевський і змагання за український університет у Львові. Михайло Грушевський і Західна Україна. Львів, 25–27.
Кухар, В. (1994). Михайло Грушевський: спроба залишитися поза політикою. Україна в минулому, 5, 108–122.
Лист (2002). Лист проф. Грушевського до декана Твардовського зараз по інциденті з дня 11 сього місяця. Грушевський М. С. Твори: У 50 т. Львів: Світ. Т. 1, 217–219.
Панькова, С. М. (2018). Публіцистика Михайла Грушевського як джерело дослідження суспільно-політичної думки в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.: дис. ... канд. іст. наук : 07.00.06. Київ.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон: Видавництво ОЛДІ-ПЛЮС.
Проф. Грушевскій (1901). Проф. Грушевскій. Галичанин, 154, 3.
Романцова, Н. І. (2019). Михайло Грушевський в історичній науці (1890 – 1934 рр.). Проблема в українській історіографії. Маріуполь: МДУ.
Сухий, О. (2016 – 2021). Михайло Грушевський – професор Львівського університету. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск, 18–33.
Тельвак, В. (2006). Науково-популярні праці Михайла Грушевського в історіографічних дискусіях початку ХХ століття. Дрогобицький краєзнавчий збірник, Х, 348–358.
Тельвак, В. (2008a). Життєвий і творчий шлях М. Грушевського в ювілейних оцінках 1926 р. Український історичний журнал, 6, 111–125.
Тельвак, В. (2008b). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич.
Тельвак, В. (2010). Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу. Краєзнавство, 3, 29–35.
Тельвак, В. (2011a). Грушевськіана Руслана Пирога. Архіви України, 2–3 (273), 290–298.
Тельвак, В. (2011b). Дослідження рецепції творчої спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (40–80-ті роки). Студії з історії Української революції 1917–1921 років, 5, 72–82.
Тельвак, В. (2012). Грушевськіана на сторінках “Українського історичного журналу” (1991 – 2010 рр.). Історіографічні дослідження в Україні, 22, 483–498.
Тельвак, В. (2013). Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення. Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць, 6, 104–107.
Тельвак, В. (2015). Добрий історик, але поганий політик”: рецепція творчої спадщини Михайла Грушевського після 1914 року. Scriptorium nostrum, 1–2, 35–64.
Тельвак, В. (2016). Громадсько-політична діяльність Михайла Грушевського в Галичині в оцінках сучасників. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio F. Lublin, Vol. LXXI, 65–88.
Тельвак, В. (2017a). Михайло Грушевський та Олександр Барвінський на тлі українського руху кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції, CCLXX, 82–102.
Тельвак, В. (2017b). Михайло Грушевський та польсько-український конфлікт у Львівському університеті: спроба реконструкції. Східноєвропейський історичний вісник, 4, 28–35.
Тельвак, В. (2017c). Школа чи театр? Культурна політика на східногалицьких землях на початку ХХ століття в дискусіях української інтелігенції. Східноєвропейський історичний вісник, 5, 23–28.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П. (2021). Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи. Український історичний журнал, 5, 4–16.
Тельвак, В., Курилишин, К., Тельвак, В. (2022). Михайло Грушевський та часопис “Діло”: співпраця, конфлікти, рецепція (до 1914 р.). Рукописна та книжкова спадщина України, 28, 347–371.
Товариство им. Шевченка (1901). Товариство им. Шевченка. Галичанин, 223, 3.
Труш, І. (1905). Проект українського театру у Львові і публіка. Артистичний Вісник, 2–3, 14–15.
Франко, І. (1905). Львівський театр і народня честь. Літературно-науковий вістник, 29, 122–132.
Франко, І. (1986). Зібрання творів: У 50-ти томах. Т. 49, Київ.
Dybowski, B. (1906). Z powodu artykułu prof. Hruszewskiego. Słowo Polskie, 377, 3; 379, 3–4.
Telvak, V., Yanyshyn, B., Telvak, V. (2023). Between cooperation and conflict: Mykhailo Hrushevskyi through the eyes of Polish intellectuals of the late 19th and early 20th centuries. Echa Przeszłości, XXIV/2, 89–104.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Михайло НЕСТЕРЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
