ТЕСТАМЕНТ ВАСИЛЯ ЗАГОРОВСЬКОГО 1577 р. У НАУКОВІЙ РЕЦЕПЦІЇ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.69550/3041-1467.4.310336

Ключові слова:

тестамент, історичне джерело, Василь Загоровський, українська шляхта, Михайло Грушевський, українська історіографія, грушевськознавство, джерелознавство, освіта і виховання

Анотація

Мета статті – розкрити особливості рецепції Михайлом Грушевським такого історичного джерела як заповіт Василя Загоровського 1577 р. Завдання дослідження передовсім полягає у визначенні тих проблемно-змістових компонентів джерела, які найбільше зацікавили видатного українського історика, а також у з’ясуванні оцінки М. Грушевським тестаменту брацлавського каштеляна як літературного твору. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, авторської об’єктивності, а також на методи критики історичних та історіографічних джерел. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено аналіз наукової рецепції М. Грушевським такого історичного джерела, як тестамент волинського шляхтича, брацлавського каштеляна Василя Загоровського від 11 липня 1577 р. Висновки. Отже, заповіт волинського шляхтича Василя Загоровського від 11 липня 1577 р. відомий в історичній науці доволі давно: уперше був опублікований ще 1859 р. Цей документ став об’єктом наукових і літаратурних зацікавлень Й. Ролле, О. Федорова-Чеховського, О. Фотинського, С. Томашівського, а відтак і М. Грушевського, котрий доволі широко використав його в шостому томі “Історії України-Руси”. Український історик охарактеризував особу автора документа, обставини появи і мову історичного джерела. Вченого у тестаменті Василя Загоровського найбільше зацікавили такі проблемно-змістові аспекти: 1) політичні і національні візії автора; 2) родинні цінності Загоровського-молодшого, його ставлення до власної родини, типові аспекти сімейного життя української шляхти; 3) інструкція щодо освіти та виховання дітей Василя Загоровського; 4) оформлення заповідачем благодійних фундацій для церкви, при якій мали діяти шпиталь і школа; 5) розпорядження щодо слуг і підданих брацлавського каштеляна. М. Грушевський значну увагу приділив літературній цінності зазначеного тестаменту, поставивши його в один ряд з Повчанням дітям… Володимира Мономаха, хоча був невисокої думки про літературні таланти Василя Загоровського. Важливо, що сама стратегія опрацювання М. Грушевським цього джерела дає змогу оприявнити і його погляди на джерелознавчу методологію, яка містила не лише позитивістські, але й неокантіанські техніки.

Посилання

Архив Юго-западной России. (1859). Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов. Ч. 1: Акты, относящиеся к истории православной церкви в Югозападной России. Т. І. Киев.

Бутич, І. (1994). Михайло Грушевський – археограф. Михайло Грушевський: Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної наукової конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського, (с. 50–57). Львів.

Владига, О. (2011). Становлення Михайла Грушевського як джерелознавця (студентські роки). Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки, 212, 33–39.

Гирич, І. (1997). Організація М. С. Грушевським археографічної роботи у львівський період життя й діяльності (1894 – 1914 рр.). Український історичний журнал, 1, 72–84.

Грушевський, М. (1912). Культурно-національний рух на Україні в ХVI – XVII віцї. Київ-Львів: Друкарня С. В. Кульженко.

Грушевський, М. (1960). Історія української літератури. Т. 5. Нью-Йорк: Видавниче Товариство “Книгоспілка”.

Грушевський, М. (1995). Історія України-Руси. Т. VI. Київ: Наукова думка.

Жизнь князя Андрея Михайловича Курбского. (1849). Жизнь князя Андрея Михайловича Курбского в Литве и на Волыни. Акты, изданные Временной Комиссией, Высочайше учрежденною при Киевском Военном, Подольском и Волынском Генерал-Губернаторе. Т. 2. Киев.

Купчинський, О. (1994). Оцінка Михайлом Грушевським актової спадщини Галицько-Волинського князівства (грамоти князя Льва Даниловича). Михайло Грушевський: Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної наукової конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського, (с. 137–143). Львів.

Масненко, В. (2000). Історичні концепції М. С. Грушевського та В. К. Липинського: методологічний і суспільно-політичний виміри української історичної думки 1920-х років. Київ-Черкаси.

Папакін, Г. (2017). Майстерня М.Грушевського-джерелознавця. Український історичний журнал, 1, 97–113.

Папакін, Г. (2021). Джерелознавча складова у творчій спадщині Михайла Грушевського. Михайло Грушевський. Студії та джерела. Кн. 3. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 19–39.

Рудь, М. (2007). Рання праця Михайла Грушевського з джерелознавства історії полабсько-прибалтійських слов’ян. Київська старовина, 5, 3–8.

С. Т. (Томашівський, С.). (1902). О. Фотинській. Обыкновенные люди старой Волыни (Волынскій историко-археологическій сборникъ, вып. 2, 1900, ст. 117–195). Записки Наукового Товариства імени Шевченка, 45, Бібліографія, 8–10.

Тельвак, В. (2002). Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Нью-Йорк; Дрогобич.

Ульяновський, В. І. (1993). Незнана рання праця М. С. Грушевського з русистики та джерелознавства. Український археографічний щорічник, 2, 263–280.

Федотов-Чеховскій, А. (1887). Каштелянъ брацлавскій, Василій Загоровскій, въ полонѣ у татаръ. Кіевская старина, XVII (февраль), 360–365.

Фотинский, О. (1900). Обыкновенные люди старой Волыни: из семейной хроники двух поколений дворян Загоровких во 2-й половине 16 в. Волынскій историко-археологическій сборникъ, 2, 117–195.

Dr. Antoni J. (Rolle, J.). (1884). Senatorska dola. Opowieść z XVI stulecia. Opowiadania. Serya czwarta, (tom I, s. 3–22). Warszawa: Nakład Gebetnera i Wolffa.

Haliv, M., & Ilnytskyi, V. (2021). The methods of internal criticism of written sources in the works of ukrainian historians: on the example of scientific narratives on the history of education (1840s – 1930s). Annales Universitatis apulensis. Series Historica, 1 (25), 281 – 297. DOI: https://doi.org/10.29302/auash.2021.25.1.14 ;

Ilnytskyi, V., & Haliv, M. (2022). Theoretical Argumentation in the Historical Narrative of Ukraine of the Second Half of the 19th – First Half of the 20th century (on the Example of Research in the History of Education). Eminak, 3 (39), 66 – 80. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2022.3(39).591

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-07

Номер

Розділ

Статті