ПИТАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У СПАДЩИНІ ЮЛІАНА ТАРНОВИЧА ЯК РЕДАКТОРА “НАШОГО ЛЕМКА”
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.3.304749Ключові слова:
Ю. Тарнович, міжнародні відносини, публіцистика, “Наш лемко”, Друга Річ ПосполитаАнотація
Мета статті – дослідити особливості артикуляції Ю. Тарновичем багатошарової тематики міжнародних відносин на шпальтах газети “Наш лемко”. Дослідницька методологія спирається на звичне для праць з історії науки поєднання принципів (історизму та об‘єктивності) і методів (філософських, загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Наукова новизна розвідки полягає в комплексній реконструкції публіцистики Ю. Тарновича на сторінках “Нашого лемка”, присвяченій взаєминам українців з поляками, росіянами та євреями. Висновки. Підсумовуючи представлену на сторінках “Нашого лемка” публіцистику Ю. Тарновича, присвячену проблематиці міжнародних відносин, відзначено, що її змістові контури задавало саме життя. Адже русину в його щоденності нерідко дошкульно давалися взнаки агресивна національна та фіскальна політика польської держави, російські агітатори з більшовицькими і москвофільськими гаслами, як і бажання неправедної наживи з боку єврейських корчмарів і перекупників. Все це підштовхувало редактора першої русинської газети до посиленої рефлексії над непростими взаєминами із сусідами з історичної перспективи та в реаліях сьогодення. Наслідками такої рефлексії для Ю. Тарновича було виховання у свого лемківського читача опірності до маніпуляцій непрошених гостей. Подекуди, як це було у єврейському випадку, такі поради перебували під впливом поширеної напередодні Другої світової війни ксенофобії та шкодили самим русинам у їхніх спробах віднайти модель можливо гармонійного міжнаціонального співжиття з незручними сусідами. Втім, у цілому публіцистика редактора “Нашого лемка” сприяла утвердженню в русинському середовищі соборницької ідеології та цінностей громадського активізму. Це допомогло лемкам набути потрібні єдність і стійкість в часи світового протистояння, швидко самоорганізуватися після вигнання з рідних земель та вибудувати рівноправний діалог з представниками різних народів в нових країнах проживання.
Ключові слова: Ю. Тарнович, міжнародні відносини, публіцистика, “Наш лемко”, Друга Річ Посполита.
Посилання
Біда з лемками... (1936). Біда з лемками... Наш лемко, 14, 8.
-вич. [Тарнович, Ю.]. (1934). “Ми не хочемо букварів”. Наш лемко, 20, 3.
Дитина, як і життя. (1935). Дитина, як і життя, не дасть себе ошукати. Наш лемко, 24, 4.
Їздять собі. (1934). Їздять собі на талергофськім конику. Наш лемко, 20, 2.
Лемківська біда. (1934). Лемківська біда, або о тім што нас гризе. Наш лемко, 1, 3.
Лемко. (1934). В обороні історичної правди. Наш лемко, 7, 4.
Наконечний, В. М. (2018). Українсько-польські взаємини 1930-х років у дзеркалі “Нашого Лемка”. Східноєвропейський історичний вісник. Спец. вип., 3, 278–284.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П., Наконечний, В. М. (2021). “Геть отрую з наших хат!”: протиалкогольний дискурс газети “Наш лемко”. Русин, 66, 34–47.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П., Наконечний, В. М. (2022). “Чиїх батьків ми діти?”: історична політика “Нашого лемка”. Русин, 68, 154–167.
Тельвак, В., Наконечний, В. (2020). Становище русинської меншини в Другій Речі Посполитій за матеріалами газети “Наш лемко”. Русин, 61, 166–182.
Читальня загрожує (1936). Читальня загрожує публічній безпеці. Наш лемко, 22, 9.
Ю. Т. (1938). Новітнє кріпацтво. Наш лемко, 7 (103), 4.
Юліян Бескид [Тарнович, Ю.]. (1954). На згарищах Закерзоння. Торонто.
Юліян Бескид [Тарнович, Ю.]. (1935). Жиди і Лемківщина. Наш лемко, 20 (44), 3.
Як Москва поневолювала. (1936). Як Москва поневолювала Український Нарід. Наш лемко, 5, 2.
“Ми не хочемо букварів”. (1934). “Ми не хочемо букварів”. Наш лемко, 20, 3.
Nakonechnyi,V.(2019). Yuliian Tarnovych as a researcher of Polish-Ukrainian relationships. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 1/43,213–228.
