СТАНОВЛЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ УРБАНІСТИКИ У ЛЬВОВІ КІН. XIX – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XX СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСУ “KWARTALNIK HISTORYCZNY”)
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.3.304747Ключові слова:
історіографія, «Kwartalnik Historyczny», науковий журнал, історична урбаністика, ГаличинаАнотація
Мета дослідження – показати як висвітлювалася на сторінках першого польського фахового часопису з історії “Kwartalnik Historyczny” на зламі XIX і XX ст. історія міст галицьких теренів. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності з використанням загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше, опираючись на матеріали досліджень, рецензійних та джерельних матеріалів з історії галицьких міст, опублікованих в часописі “Kwartalnik Historyczny” на зламі XIX-XX ст., охарактеризовано висвітлення історичної урбаністичної тематики. Висновки. Цінним історіографічним джерелом інформації про форму і зміст урбаністичних студій дослідників Галицького краю є часопис “Kwartalnik Historyczny”, офіційний друкований орган Towarzystwa Historycznego, який виходив у Львові з 1887 по 1939 рр. Від початку свого заснування, цей часопис виступав фаховою трибуною істориків, що визначало специфіку відображених на його сторінках досліджень та інформаційно-критичних матеріалів і сприяло створенню наукових підвалин локальних, в тому числі й історико-урбаністичних, студій не лише в польській, але й, почасти, в українській історичній науці. Особлива увага до минулого Червоної Русі, задекларована у статуті Towarzystwa Historycznego, спрямовувала дослідницьку увагу на найменш вивчений у тодішній історичній науці регіон.
Львівський період існування часопису є ілюстрацією загальної еволюції історії галицької урбаністики осягненої крізь призму творчого доробку кількох поколінь дослідників старовини. А реконструювання таких значимих, але малознаних внесків у історію історичної науки, яким є доробок авторів часопису «Kwartalnik Historyczny», сприяє проясненню специфічних особливостей розвитку означеної проблематики.
Посилання
Бекетова, В. (2004). Краєзнавча проблематика на сторінках журналу “Исторический вестник”. Студії з архівної справи та джерелознавства, 10, 62–66.
Борчук, С., Гаврилів, Б., Грабовецький, В. (1997). Історико-краєзнавчі дослідження Ісидора Шараневича. Івано-Франківськ.
Гаврилів, Б., Педич, В. (1997). Стародавній Галич в історико-краєзнавчих дослідженнях XIX ст. Івано-Франківськ.
Грушевський, М. (1895). [Рец.:] Партицький О. Старинна істория Галичини. Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Т. V. С. 3–5.
Дроздовська, О. (2004). Історія заснування й краєзнавчі студії журналу “Літопис Бойківщини” (Самбір, 1931 – 1939 рр.). Студії з архівної справи та джерелознавства, 10, 66–69.
Lazurko, L. & Shcherban, O. (2020). Historical and economic problems on the pages of the journal “Kwartalnik Historyczny” (1887 – 1918). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 14, 46–53. doi:10.24919/2519-058x.14.197178
Масик, Р. (2010) Товариство шанувальників минувшини Львова (1906 – 1939). Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, 11, 263–280.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П. (2012). Польське історичне товариство та розвиток краєзнавчого руху в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Краєзнавство, 2, 29–36.
Шевченко, Н. (2005). Краєзнавчі матеріали на сторінках часопису “Жінка” (1935 – 1939 рр.). Історичні пам’ятки Галичини, 134–144.
Щербан, Т. (2023). Часопис “Dodatek Tygodniowy do Gazety Lwowskej” (1850-1869) як джерело для вивчення економічного життя Галичини. Український селянин, 29, 116–122. doi: 10.31651/2413-8142-2023-29-Shcherban
Adamus, J. (1936). [Рец.:] Księga radziecka miasta Drohobycza 1542 – 1563. Kwartalnik Historyczny, 275–277.
Badecki, K. (1927). Zaginione księgi średniowiecznego Lwowa. Kwartalnik Historyczny, 519–529.
Charewiczowa, Ł. (1928). Przegląd nowszych monografi j miast polskich. Kwartalnik Historyczny, 39–403.
Charewiczowa, Ł. (1929). Dziesięciolecie badań nad dziejami miasta Lwowa. Kwartalnik Historyczny, 115–136.
Czołowski,A. (1889). [Рец.:] Petruszewycz A.S. Krytyko-istoryczeskija razsużdenja o naddnistrjańskom horodi Hałyczi i jeho dostopamiatnostiach. Kwartalnik Historyczny,745–751.
Czołowski, A. (1891). Lwów za ruskich czasów. Kwartalnik Historyczny, 779–812.
Czołowski, A. (1892). [Рец.:] Papėe F. Skole i Tucholszczyzna. Kwartalnik Historyczny, 625–628.
Dziedzicki, L. (1892). [Рец.:] Budzynowski M. Kronika miasta Sambora. Kwartalnik Historyczny, 625.
Fijałek, J. (1898). [Рец.:] Worobkiewicz E. Die orthodox-orientalische Kirche in Lemberg. Kwartalnik Historyczny, 612–613.
Finkel, L. (1887). [Рец.:] Bostel F. Z przyszłości Stryja i starostwa stryjskiego. Kwartalnik Historyczny, 357–358.
Finkel, L. (1890). Napad tatarów na Lwów. Kwartalnik Historyczny, 458–493.
Fritz, J. (1909). [Рец.:] Gątkiewicz F. Archiwum miasta Drohobycza. Kwartalnik Historyczny, 192–196.
Goyski, M. (1908). [Рец.:] Gątkiewcz F. Archiwum miasta Drohobycza. Kwartalnik Historyczny, 107–112.
Hejnosz, W. (1932). Sprawa niewoli w lwowskim Statucie ormiańskim. Kwartalnik Historyczny, 321–343.
Jędrzejowska, A. (1923). Przyczynek do dziejów papiernictwa lwowskiego. Kwartalnik Historyczny, 129–134.
Kalitowski, E. (1887). [Рец.:] Lam J. Starożytny Dżwinogrod. Kwartalnik Historyczny, 282–285.
Karwasińska, J. (1936). [Рец.:] Materjaly do historji miasta Sambora 1390-1795. Kwartalnik Historyczny, 263–266.
Kocowski, W. (1896). [Рец.:] Partyckij O. Starynna istoryja Hałyczyny. Kwartalnik Historyczny, 682–685.
Kwiatkowski, S. (1888). [Рец.:] Widman K. Archiwum miasta Lwowa. Kwartalnik Historyczny, 635–636.
Lewicki, K. (1933). Dwa dokumenty Jana III dla Bonifratrów we Lwowie. Kwartalnik Historyczny, 212–214.
Morawski, K.M. (1912). [Рец.:] Pawłowski B. Zajęcie Lwowa przez Austryę 1772 r. Kwartalnik Historyczny, 185–188.
Papėe, F. (1896). [Рец.:] Uranowicz Z. Przywileje miasta Złoczowa. Kwartalnik Historyczny, 809–810.
Papėe, F. (1898). [Рец.:] Udziela M. Janów pod wzglęndem historycznym i jako latowisko przyszłości; Schnür-Pepłowski S. Janów pod Lwowem. Kwartalnik Historyczny, 137–139.
Prochaska, A. (1892). Konfederacya lwowska. Kwartalnik Historyczny, 728–780.
Ptaśnik, J. (1925). Dokumenty objaśniające Quadragintavirat w Krakowie i we Lwowie. Kwartalnik Historyczny, 315–317.
Rachwał, S. (1920). [Рец.:] Prohaska A. Lwów a szlachta. Kwartalnik Historyczny, 151–153.
Romer, E. (1898). [Рец.:] Siminginowicz A. Das Pruththal in Galizien und in der Bukowina. Kwartalnik Historyczny, 130–131.
Sawczyński, H. (1888). [Рец.:] Szarłowski A. Stanisławów i powiat stanisławowski. Kwartalnik Historyczny, 658–659.
Skoczek, J. (1925). Dotychczasowy stan badań nad historją Lwowa. Kwartalnik Historyczny, 336–350.
Sobociński, W. (1938). [Рец.:] Sreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego. Kwartalnik Historyczny, 718–720.
Statut Towarzystwa Historycznego. (1886). Lwów.
Stebelski, P. (1909). Lwów w 1848 roku. Kwartalnik Historyczny, 303–361, 507–564.
Tyrovicz, M. (1936). [Рец.:] Hoszowski S. Ekonomiczny rozwój Lwowa w latach 1772 – 1914. Kwartalnik Historyczny, 519–523.
Werchracki, R. (1930). [Рец.:] Persowski F. Osady na prawie ruskiem, polskiem, niemieckiem, wołoskiem w ziemi lwowskiej Kwartalnik Historyczny, 246–248.
Zajączkowski, S. (1924). [Рец.:] Papée F. Historja miasta Lwowa w zarysie.Kwartalnik Historyczny, 498.
Zieliński, J. (1931). Z badań nad historją Stanislawowa. Wiadomosci Historyczne, 112–117.
Σ. [Loziński W.] (1887). [Рец.:] Jubilejnoe izdanie w pamiat 300-litniaho osnowanija lwowskoho stawropigijskoho bratstwa. T. 1. Kwartalnik Historyczny, 599–604.
