СПІВПРАЦЯ МИРОНА КОРДУБИ З ЧАСОПИСОМ «ГРОМАДСЬКА ДУМКА»
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.3.304741Ключові слова:
М. Кордуба, «Громадська думка», публіцистика, українсько-польські взаємини, українсько-російські стосункиАнотація
Метою статті є проаналізувати публіцистику М. Кордуби на сторінках львівської газети «Громадська думка». Методологія дослідження спирається на традиційне для історіографічних праць поєднання принципів (історизму та об‘єктивності) і методів (загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Наукова новизна статті полягає у спробі цілісного осмислення феномену публіцистичної спадщини історика в «Громадській думці». Висновки. Публіцистика М. Кордуби на сторінках «Громадської думки» була присвячена всебічному осмисленню найбільш важливих для українців питань національного буття початку 1920-х років. Насамперед, це була складна проблема подолання широкого спектру наслідків поразки національних змагань на галицьких і наддніпрянських землях. Історик відкидає деструктивні заклики до національного самоприниження, показуючи суб‘єктивні та об‘єктивні причини втрати українцями власної державності. Він пропонує зробити належні висновки з поразки і рухатися далі шляхом здобуття незалежності. М. Кордуба переконував, що слід самим взяти долю у власні руки, тверезо оцінити несприятливу зовнішньополітичну ситуацію, облишити внутрішні чвари та дати чіткий сигнал західним країнам у наявності консолідованого бачення національної перспективи. Тільки така поведінка, твердить М. Кордуба, поверне до нас повагу європейських партнерів та уможливить налагодження конструктивних взаємин. Цим оптимізмом були позначені і його дописи, присвячені стосункам українців з одвічними суперниками – поляками та росіянами. Він наголошує на потребі пошуку консенсусу з сусідами шляхом побудови рівноправного діалогу та відмови від політики колекціонування національних кривд. Загалом, проаналізовані дописи М. Кордуби показують його як талановитого публіциста, котрий проникливо діагностував проблеми сучасного йому українства та пропонував дієві рецепти національного одужання.
Посилання
Batiuk, T. (2018). Myron Korduba’s cooperation with the newspaper “Dilo”. Східноєвропейський історичний вісник, 7, 40–45.
Батюк, Т. (2013). Співпраця Мирона Кордуби з газетою “Буковина”. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”, 20, 147–151.
Батюк, Т. (2016). Публіцистичне кредо Мирона Кордуби (віденсько-буковинський період). Scriptorium nostrum, 2 (5), 26–47.
Батюк, Т. (2022a). Мирон Кордуба – співробітник “Краківських вістей”. Актуальні питання гуманітарних наук, 50, 4–10.
Батюк, Т. (2022b). Співпраця Мирона Кордуби з “Літературно-науковим вісником”. Актуальні питання гуманітарних наук, 59, 12–18.
Кордуба, М. (1920). Бесарабія. Громадська думка, 80, 1.
Кордуба, М. (1920). Границі з 1772 р. Громадська думка, 75, 1.
Кордуба, М. (1920). До всіх! Громадська думка, 97, 1.
Кордуба, М. (1920). ІІ. Англія і Схід Европи. Громадська думка, 137, 1.
Кордуба, М. (1920). Львівська республіка. Громадська думка, 24, 4–5.
Кордуба, М. (1920). Над Дніпро! Громадська думка, 106, 1.
Кордуба, М. (1920). Польсько-українська умова. І. Громадська думка, 101, 1.
Кордуба, М. (1920). Польсько-українська умова. ІІ. Громадська думка, 102, 1.
Кордуба, М. (1920). Проблєма Східної Європи. І. Громадська думка, 58, 1.
Кордуба, М. (1920). Проблєма Східної Європи. ІІ. Громадська думка, 59, 2–3.
Кордуба, М. (1920). Україна і Московщина. І. Громадська думка. 125, 1.
Кордуба, М. (1920). Україна і Московщина. ІІ. Громадська думка. 126, 1.
Кордуба, М. (1920). Україна і Московщина. ІІІ. Громадська думка. 127, 1–2.
Кордуба, М. (1920). Федерація чи самостійність? І. Громадська думка, 150, 1.
Кордуба, М. (1920). Федерація чи самостійність? ІІ. Громадська думка, 151, 1.
Тельвак, В., Педич, В. (2016). Львівська історична школа Михайла Грушевського. Львів.
