ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА СУД В УКРАЇНСЬКІЙ ПОВСТАНСЬКІЙ АРМІЇ (1943 – 1947)
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.3.304740Ключові слова:
Українська повстанська армія, судово-дисциплінарна практика, вироки, злочини, покарання, “Польові суди”, “козацькі судиАнотація
Мета статті – вивчити особливості формування основних засад дисциплінарної відповідальності та організації судочинства в Українській повстанській армії (1943 – 1947). Методологія дослідження опирається на принципи науковості, системності, загальнонаукові (аналіз, синтез) та спеціально-історичні (історико-типологічний, історико-системний, історико-порівняльний) методи та методи критики історичних джерел. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих та маловідомих джерел проведене цілісне дослідження судово-дисциплінарної практики в Українській повстанській армії (1943 – 1947). Висновки. Таким чином, Принципи функціонування судово-дисциплінарної практики в Українській повстанській армії були започатковані влітку 1943 р. на теренах Волині та Західного Полісся. Наприкінці того ж року повстанське судівництво поширилося на Галичину а також сусідні терени східної Польщі та Словаччини. Головними судово-дисциплінарними органами в підрозділах УПА були “Польові суди”. За необхідності вони скликалися при кожній сотні. Передбачалося, що з трьох суддів “Польового суду” один займатиме посаду не нижче рівня сотенного, другий – ройового. Вироки виносилися на основі “Дисциплінарного статуту УПА”. У ньому злочини поділяли на легкі та важкі. До останніх входили: зрада, шкідництво, невиконання наказу, яке призвело до значних втрат, повторне дезертирство. Звинувачених за важкими злочинами переважно страчували. Затверджував вирок “Польового суду” командир відповідного повстанського підрозділу. Зазвичай легкими провинами займалися “козацькі суди”. Скликали їх командири повстанських підрозділів у випадку: пияцтва, невиконання наказу без важких наслідків, незначних крадіжок. Вироками були: відправлення до “карних відділів”, “карний арешт”, “шомполуванням” перед шеренгою, “стійка під рушницею” або “падання долів” за командою. При повторному притягненні до відповідальності покарання посилювалося включно до страти.
Посилання
Архів Управління Служби безпеки України в Рівненській області (АУСБУ РО).
Архів Управління Служби безпеки України в Тернопільській області (АУСБУ ТО).
Архів Управління Служби безпеки України у Волинській області (АУСБУ ВО).
Архів Управління Служби безпеки України у Львівській області (АУСБУ ЛО).
Вєдєнєєв, Д. (2002). Військово-польова жандармерія – спеціальний орган Української повстанської армії. Воєнна історія, 5–6, 32–40.
Вєдєнєєв, Д., Биструхін Г. (2006). Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА. 1920 – 1945. Київ: Ґенеза.
Вєдєнєєв, Д., Биструхін, Г. (2007). “Повстанська розвідка діє точно й відважно...”. Документальна спад щина підрозділів спеціального призначення Організації українських націо налістів та Української повстанської армії. 1940 – 1950-ті роки. Київ: К.І.С.
Вєдєнєєв, Д., Биструхін, Г. (2007). Двобій без компромісів. Протиборство спецпідрозділів ОУН та радянських сил 1945 – 1980-ті рр. Київ: Ґенеза.Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ).
Горить ліс! (1975). Горить ліс! Спомини колишнього вояка УПА. Лондон: Українська видавнича спілка.
Данилюк, М. (1968). Повстанський записник. Нью-Йорк; Джерсі-Сіті: Свобода.
Діяльність Служби безпеки ОУН (2009). Діяльність Служби безпеки ОУН на Дрогобиччині: документи і матеріали (1944 – 1951) / упорядники В. Ільницький, М. Галів; передмова – В. Ільницький, примітки – М. Галів. Кн. 1. Дрогобич: ПП “Швидкодрук”.
Ільницький, В. (2009). Дрогобицька округа ОУН: структура і керівний склад (1945 – 1952 рр.). Дрогобич: Вимір.
Ільницький, В. (2012). Провід ОУН Карпатського краю. Торонто – Львів: Видавництво “Літопис УПА”.
Ільницький, В. (2014). Функціонування служби безпеки у Карпатському краї ОУН (1945 – 1954). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 24, 293–315.
Ільницький, В. (2016). Функціонування військово-польової жандармерії у Воєнній окрузі 4 “Говерля” (1944 – 1945). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: “Історія”, 24,95–100.
Ільницький, В. (2016) Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945 – 1954). Дрогобич: Посвіт. 2016. 696 с.
Ільницький, В., Гриник, Л., Старка, В. (2023). Особливості грошового обігу та фінансових документів у Карпатському краї ОУН (1945 – 1954). Український нумізматичний щорічник, 7, 202–220.
Ковальчук, В. (2008). Протоколи допитів у системі документообігу Організації Українських Націоналістів (Б) і Української повстанської армії (1940 – 1944 рр.). Воєнна історія, 5 (41), 75–80.
Літопис УПА. Нова серія. Т. 14 (2010). Літопис УПА. Нова серія. Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ 1943‒1945: нові документи / упоряд.: В. Ковальчук, І. Марчук. Київ; Торонто: Літопис УПА.
Марчук, І., Тищенко, О. (2007). УПА. Гурби: квітень 1944-го. 4-те вид., доповнене. Рівне: Видавництво Олега Зеня.
ОУН і УПА в 1944 році (2009). ОУН і УПА в 1944 році: документи: у 2-х ч. / упоряд.: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Київ: НАН України; Інститут історії України. Ч. 1.
Сергійчук, В. (1996). ОУН-УПА в роки війни: нові документи і матеріали. Київ: Дніпро.
Brożyniak, A. (2006). Uwagi o pracy Służby Bezpieczeństwa Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów w świetle sprawozdania referenta I okręgu OUN za maj-czerwiec 1945 roku. Pamięć i Sprawiedliwość, 5/1 (9), 387–400.
Ilnytskyi, V., & Antoniuk, Y. (2023). OUN(m) Underground Activities on Transnistria Governorate Territory (1941 – 1944). Eminak, 1 (41), 169–183.
Ilnytskyi, V., & Haliv, M. (2019). The struggle of soviet repressive and punitive organs against former romanian intelligence and counterintelligence structures in Ukraine (1944 – 1951). Analele Universităii din Craiova. Istorie (Annals of the University of Craiova. History), Anul. XXIV, 2 (36), 103–118.
Ilnytskyi, V., & Haliv, M. (2020).Structure and activities of romanian intelligence and counterintelligence bodies in Transnistria (1941 – 1944) (based on SSA SSU). Analele Universităii din Craiova. Istorie (Annals of the University of Craiova. History), Anul. XXV, 1 (37), 107–124.
Samborski, M. (2013). Służba Bezpieczeństwa w tzw. Zakierzońskim kraju OUN-SD. Sposób organizacji i obsada kadrowa. Dzieje najnowsze, XLV, 87–106.
