УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИКИ МІЖВОЄННОЇ ПОЛЬЩІ: УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.2.304169Ключові слова:
культурна дипломатія, міжнародна наукова співпраця, Наукове товариство імені Шевченка, Український науковий інститут у Варшаві, Друга Річ ПосполитаАнотація
Мета статті – на основі аналізу різнопланової історіографічної літератури всебічно дослідити форми і напрямки міжнародної діяльності українських істориків міжвоєнної Польщі. Методологія дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. Виходячи з принципів об’єктивності та історизму, дослідницький акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі. У статті використано евристичні можливості методів періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна статті полягає у спробі всебічної реконструкції участі українських істориків міжвоєнної Польщі в міжнародній науковій співпраці. Висновки. незважаючи на загалом репресивну культурну політику польських урядів, українські історики в Другій Речі Посполитій в цілому добре адаптувалися до складних політичних і фінансових обставин. Даючи належну відповідь на численні виклики суспільно-політичного та культурного плану, їм вдалося зберегти сформовані на зламі ХІХ–ХХ ст. традиції міжнародної наукової співпраці та, попри постійні фінансові проблеми, гідно презентувати українську вільну соціогуманітаристику на закордонних форумах. В інституційному плані, найбільш активно міжнародну наукову співпрацю налагоджували члени Наукового товариства імені Шевченка та Українського наукового інституту у Варшаві. Ця культурна діяльність особливої національної вагомості набула в 1930-х роках ХХ ст., коли українська соціогуманітаристика під радянською окупацією зазнала нищівних репресій. В цілому, в тогочасних умовах бездержавного існування розгорнута українськими істориками в Другій Речі Посполитій міжнародна наукова співпраця була різновидом культурної дипломатії, реалізуючи важливе завдання утвердження політичної суб’єктності українців.
Посилання
Зашкільняк, Л. (2014). Українська історіографія у міжвоєнній Польщі: шляхи легітимації національної історії. Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи / Ukraine on the Historiographic Map of Interwar Europe: Матеріали міжнародної наукової конференції (Мюнхен, Німеччина, 1–3 липня 2012 р.), 149–166.
Кордуба, M. (1927). Конференція істориків у Варшаві. Україна, 5, 196–199.
Масненко, В. (2001). Історична думка та націотворення в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.). Київ, Черкаси.
Портнов, А. (2004). Український Науковий Інститут у Варшаві (1930–1939). Ucrainica-Polonica, 1, 257–263.
Портнов, А. (2009). Наука у вигнанні. Наукова і освітня діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі (1919–1939). Харків.
Український Науковий Інститут. (1935). Український Науковий Інститут за пʼять літ його існування 13.ІІІ.1930 – 13.ІІІ.1935. Варшава. 19 с.
Хроніка. (1920). Хроніка Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Ч. 63–64: Р. 1920, Вип. II–III: Звідомленє за час від 1/7 1918 до кінця 1920 р. Львів: Накладом Товариства. З друкарні Наукового товариства імені Шевченка.
Хроніка. (1926).Хроніка Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Ч. 67–68: Звідомленє за р. 1923 від 1.VII. по конець 1925. Львів: Накладом Товариства. З друкарні Наукового товариства імені Шевченка.
Хроніка. (1930). Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові: за роки 1926–1930. Ч. 69–70: Р. 1929, Вип. І–ІІ: Звідомлення за р. 1926 по кінець 1929. Львів: Накладом Товариства. З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка, 1930.
Хроніка. (1932).Хроніка. Тризуб, 41 (349), 28.
Хроніка. (1937).Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Ч. 73: за час від 1.І.1935 – 25.XII.1937. Львів: Накладом Товариства.
Хроніка. (1939).Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Ч. 74: за час від 26.ХІІ.1937 – 31.ХІІ.1938. Львів – Lwów: Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові / Naukowe Towarzystwo im. Szewczenki we Lwowie.
Potocki, R. (1999). Idea restytucji Ukraińskiej Republiki Ludowej (1920–1939). Lublin.
Telvak, V., & Ilnytskyi, V. (2018).Mykhailo Hrushevsky and Nicolae Iorga scholars’ struggle over the national history. Codrul Cosminului, XXIV/1, 53–64. [in English].
Telvak, V., Pedych, V., & Telvak, V. (2021). Historical school of Mykhailo Hrushevsky in Lviv: formation, structure, personal contribution. Studia Historiae Scientiarum, 20, 239–261. DOI: 10.4467/2543702XSHS.21.009.14040.
Telvak, V., & Telvak, V. (2019). Mykhailo Hrushevsky in Czech historiography (the fi rst third of the 20th century). Codrul Cosminului, XXV/2, 265–286. DOI: 10.4316/CC.2019.02.002
Telvak, V., & Telvak, V. (2022). The First Institutional Encyclopaedia in Ukraine. Naukove tovarystvo imeni Shevchenka: Entsyklopediya (Shevchenko Scientifi c Society: Encyclopaedia). Studia Historiae Scientiarum, 21, 423–432. DOI: 10.4467/2543702XSHS.22.013.15979
