НАУКОВО-ПОПУЛЯРИЗАЦІЙНА ТА ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИРОНА КОРДУБИ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.2.304163Ключові слова:
М. Кордуба, Перша світова війна, громадсько-політична праця, Буковина, соборністьАнотація
Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей громадської діяльності й наукової праці М. Кордуби у роки Першої світової війни. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексної реконструкції інтелектуальної біографії М. Кордуби років Великої війни. У підсумку відзначено, що здійснена реконструкція життя та діяльності М. Кордуби в роки Першої світової війни дає підстави атестувати його одним із першопланових представників української інтелігенції новітньої доби національного відродження. Не будучи професійним політиком за обраним стилем життя, вчений жваво відгукувався на численні потреби позбавленої власної державності української громадськості. В часи Великої війни він спрямував свою енергію на найбільш відповідальні ділянки національного поступу: провадив культурно-просвітницьку працю в середовищі полонених, творив потрібні для самоосвіти широкої громадськості науково-популярні тексти, публіцистичним пером обстоював українські інтереси при обговоренні моделі післявоєнного укладу світу тощо. Та найповніше діапазон громадських талантів М. Кордуби проявили події становлення національної державності на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської імперії. Саме його зібраність у складних ситуаціях, відповідальна ініціативність і громадська відвага значною мірою уможливили проголошення короткочасної, але важливої для національного самоусвідомлення буковинців політичної самостійності. Власне тогочасні події скристалізували соборницьке кредо Кордуби-політика, що доводить інтелектуальна біографія вченого міжвоєнного часу, в якій вкотре нерозривно переплелися наукова творчість і громадське служіння.
Посилання
Батюк, Т. (2021). Науково-популяризаційна діяльність Мирона Кордуби в роки Першої світової війни. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 8/50, 118–132.
Буковинець [Кордуба, М.]. (1918). Події на Буковині. Нова рада, 224, 2.
Добржанський, О. В. (2008). Бажаємо до України! Одеса: Маяк.
Кордуба, М. (1930). В посольстві до гетьмана (Уривок зі щоденника). Літопис Червоної Калини, Х, 12–14; ХІ, 5–10; ХІІ, 11–15.
Кордуба, М. (1944). Василь Сімович на Буковині (Жмут споминів). Краківські вісті, 62, 3.
Кордуба, М. (1916). Ми і волохи. Буковинський православний календар на р. 1917, 123–142.
Кордуба, М. (1923). Переворот на Буковині. Літературно-науковий вісник, ХІ,135–141; 294–239; 321–333.
Кордуба, М. (1917). Північно-західна Україна. Відень: Накл. Союза визволення України.
Кордуба, М. (1918). Територія і населення України. Відень: Вид-во “Вістника політики, літератури й життя”.
Кордуба, М. (2021). Щоденник 1918–1925. Львів: УКУ.
Павлишин, О. (2021). Мирон Кордуба: між наукою та політикою. Кордуба М. Щоденник 1918–1925. Львів: УКУ, 9–48.
Патер, І. (2009). Просвітня діяльність Союзу визволення України серед військовополонених українців у таборах Австро-Угорщини та Німеччини (1914–1918). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 19, 559–571.
Піх, О. (2012.) Мирон Кордуба (1876–1947). Львів.
Тельвак, В., Педич, В. (2016). Львівська історична школа Михайла Грушевського. Львів.
[Рецензія] (1917). Мирон Кордуба. Північно-західна Україна. Відень, 1917. Вісник Союзу Визволення України, 178, 767. Огляд наведений без авторства.
Halecki, O. (1916). Das Nationalitäten-Problem im Alten Polen. Krakau.
Smolka, S. (1917). Les Ruthènes et les problèmes religieux du monde russien. Berne: Ferdinand Wyss.
Telvak, V., Pedych, V., Telvak, V. (2021). Historical school of Mykhailo Hrushevsky in Lviv: formation, structure, personal contribution. Studia Historiae Scientiarum, 20, 239–261. DOI: 10.4467/2543702XSHS.21.009.14040.
Telvak, V. & Telvak, V. (2019). Mykhail o Hrushevsky in Czech historiography (the fi rst third of the 20th century). Codrul Cosminului, XXV/2, 265–286. DOI: 10.4316/CC.2019.02.002
Telvak, V. & Yanyshyn, B. & Telvak, V. (2021). Between history and politics: the image of Mykhailo Hrushevsky in German Slavic studies of the fi rst third of the 20th century. Przegląd nauk historycznych, XX/2, 103–125. DOI: 10.18778/1644-857X.20.02.05
Telvak, V. & Telvak, V. (2022). The First Institutional Encyclopaedia in Ukraine. Naukove tovarystvo imeni Shevchenka: Entsyklopediya (Shevchenko Scientifi c Society: Encyclopaedia). Studia Historiae Scientiarum, 21, 423–432. DOI: 10.4467/2543702XSHS.22.013.15979
Telvak, V. & Yanyshyn, B. (2021).“Geschichte des Ukrainischen (Ruthenischen) volkes“ of Mykhailo Hrushevsky in the discussions of the beginning of the XXth century.Studia Historica Nitriensia, 25/1, 71–90. DOI: 10.17846/SHN.2021.25.1.71-90
Telvak, V., Yanyshyn, B., & Telvak V. (2023). Between cooperation and confl ict: Mykhailo Hrushevskyi through the eyes of Polish intellectuals of the late 19th and early 20th centuries. Echa Przeszłości, XXIV/2, 89–104. DOI: 10.31648/ep.9668
