УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР У ПЕРЕМИШЛІ (1941 – 1944): СТРУКТУРА І ДІЯЛЬНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.2.304159Ключові слова:
театр, Перемишль, нацистська окупація, театральне мистецтвоАнотація
Мета дослідження – з’ясувати організаційні, адміністративні та творчо-мистецькі виміри діяльності Українського театру в Перемишлі у роки німецької окупації міста. Методологія дослідження опирається на принципи історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського театрального мистецтва на основі невідомих раніше архівних документів з’ясовано виникнення, організаційну розбудову, репертуар, управлінський та акторський склад, мистецьку діяльність Українського театру в Перемишлі у роки гітлерівської окупації. Висновки. Історична ґенеза Українського театру в Перемишлі пов’язана з діяльністю українського “Драматичного товариства ім. Лесі Українки” (1925 – 1939) та радянського Державного обласного драматичного театру (1940 – 1941). Історію Українського театру в Перемишлі можна поділити на три етапи: 1) етап становлення театру у формі Драматичного гуртка і Драматичної секції УДК (1942 – перша половина 1943 р.), 2) етап реорганізації театру на професійну установу (серпень – жовтень 1943 р.), 3) етап активної мистецької діяльності театру на професійних засадах (листопад 1943 – липень 1944 рр.). Мистецький доробок Українського театру позначився кількома десятками прем’єр і майже сотнею вистав у Перемишлі та сусідні містах і селах. Його творчість характеризувалася виразно українськими мотивами, постановками класичних українських і зарубіжних драматичних творів.
Посилання
Антополь, Г., Хільченко, А. (1940). Молодь обласного театру. Більшовицька правда, 260 (6 листопада), 2.
Брусиловський, І. (1940). Актриса Ольга Шибко (кандидат в депутати Перемишльської міської ради). Більшовицька правда, 286 (10 грудня), 2
.Ванюга, Л. С. (2012). Діяльність Українського драматичного театру ім. Івана Франка в Тернополі: період німецької окупації. Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: науковий журнал, 4, 121–126.
Гайдабура, В. М. (2004). Театр між Гітлером і Сталіним: Україна. 1941–1944. Долі митців. Київ: Факт.
Гайдабура, В. М. (1998). Театр, захований в архівах. Сценічне мистецтво в Україні періоду німецько-фашистської окупації (1941–1944). Київ: Мистецтво.Демідко, О. (2018). Театральна культура Маріуполя у період німецької окупації (1941–1943). Східноєвропейський історичний вісник, 6, 156–162.
Заброварний, С. (2019). “Народний дім” у Перемишлі. URL: https://www.pslava.info/PeremyshlM_UkrajinskyjNarodnyjDim_NarodnyjDimUPeremyshli,330723.html
Кулик, А. (1939). У звільненому Стрию. Більшовицька правда, 42 (26 грудня), 2.
Культурне життя в Україні (1995). Культурне життя в Україні. Західні землі: Документи і матеріали. Т. 1 (1939–1953) / Ред. Ю. Сливка. Київ: Наукова думка.
Паньківський, К. (1965). Роки німецької окупації. Нью-Йорк – Торонто: Життя і мислі.
Пилип-Андрушків, М. (1996). Український театр у Перемишлі 1941–1944 рр. Перемишль і Перемиська земля протягом віків / Під ред. С. Заброварного. Перемишль – Львів, 306–308.
Попович, О. П. (2003). Українське музичне життя Перемишля (1919–1999). Автореферат дис. ... канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 “Музичне мистецтво”. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
Прасіцький, М. (1961). “Драматичне товариство ім. Лесі Українки” в Перемишлі. Перемишль. Західний бастіон України: Збірник матеріалів до історії Перемишля і Перемиської землі зладжений редакційною колегією під проводом проф. Б. Загайкевича. Нью-Йорк; Філадельфія, 335–339.
Урбанський, О. (1975). Театральні мандри. Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва / Гол. ред. Г. Лужницький. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто. Т. 1. С. 803–816.Центральний державний архів громадських об’єднань України – ЦДАГОУ.
Шах, С. (1977). Де срібнолентий Сян пливе. Історичний нарис державної української гімназії в Перемишлі. Брюссель: Накл. То-ва “Рідна школа”.
Haliv, M., & Ilnytskyi, V. (2021). The methods of internal criticism of written sources in the works of ukrainian historians: on the example of scientifi c narratives on the history of education (1840s – 1930s). Annales Universitatis apulensis. Series Historica, 1 (25), 281–297.
Haliv, M., & Ilnytskyi, V. (2023). Education between “class” and “nation”: the infl uence of the theory of class struggle on Ukrainian educational historiography (1920s – 1980s). Echa Przeszlosci,24 (2), 123–139.
Honcharenko, O., & Potyl’chak, O. (2021). Legal regulation of local population behaviour in the responsibility area of the Provisional Military Administration and Reich Commissariat “Ukraine” (the summer of 1941 – winter of 1942). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk – East European Historical Bulletin, 18, 167–175. DOI: https://doi.org/10.24919/2519-058X.18.226506
Hulay, V., & Maksymets, V. (2021). The Soviet factor in the armed struggle at the territory of “halychyna” district of the general governorate (1941–1944).Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk – East European Historical Bulletin, 18, 156–166. DOI: https://doi.org/10.24919/2519-058X.18.226507
Ilnytskyi, V., & Haliv, M. (2019). The Industrial School for Jewish Girls, Sambir (1925–1939): A Local Institutional Description. Annales Universitatis apulensis. Series Historica, 1 (23), 119–132.
Ilnytskyi, V., &Haliv, M.(2022). Theoretical Argumentation in the Historical Narrative of Ukraine of the Second Half of the 19th – First Half of the 20th century (on the Example of Research in the History of Education). Eminak, 3 (39), 66–80. DOI:https://doi.org/10.33782/eminak2022.3(39).591
