СТУДІЇ НАД АГРАРНОЮ ІСТОРІЄЮ ПОЛЬЩІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСУ “KWARTALNIK HISTORYCZNY” КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ.)
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.1.303935Ключові слова:
польська історіографія, історична преса, “Kwartalnik Historyczny”, історична економіка, аграрна історіяАнотація
Мета дослідження –розкрити як на сторінках часопису “Kwartalnyk Historyczny” відобразився процес становлення та розвитку студій з аграрної
історії Польщі у загальному контексті історико-економічних досліджень – нового для тогочасної польської історіографії дослідницького напряму. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історикосистемний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії здійснено спробу реконструювати відображення на сторінках часопису “Kwartalnik Historyczny” (1887–1918) процесу становлення та розвитку досліджень над аграрною
історією Польщі. Висновки. Вивчення публікацій часопису “Kwartalnik Historyczny” показує як еволюціонувала історико-економічна проблематика у дослідженнях зламу XIX–XX ст. На прикладі аграрної історії ми можемо бачити, що наприкінці XIX ст. економічна проблематика поступалася питанням політичної історії, фактично перебуваючи на маргінесі дослідницьких зацікавлень. Але уже на початку наступного століття історико-економічна проблематика стає предметом спеціального вивчення. Відзначимо також, що історія економіки у Польщі тривалий час була тісно пов’язана з рефлексією над минулим польського суспільства та державного устрою. Розмежування проблематики в багатьох пунктах було просто неможливим, оскільки державний устрій зумовлював соціально-економічні стосунки, з іншого боку, імпульси перемін у царині права та адміністрування були залежні від суспільства. Історики, що спеціалізувалися у цих галузях, змушені були у зв’язку з цим зосереджуватися на всіх цих питаннях. Це тягло за собою потребу розширення погляду на певні проблеми та переходу на вищий рівень – від позитивістських мікрографічних досліджень до узагальнювальних, синтетичних опрацювань, що, своєю чергою, зумовлювало модернізацію чинних моделей історичного пізнання та виводило історичну науку на
інший рівень осягнення минулого.
Посилання
Adamus, J. (1958). Polska teoria rodowa. Łódź: SUM.
Balzer, O. (1898). Rewizja teorii o pierwotnym osadnictwie w Polsce. Kwartalnik Historyczny, 21–64.
Gargas, Z. (1902). [Рец.:] Grabski S. Wspólczesna nasza literatura ekonomiczna i stanowisko jej w historji rozwoju polskiej myśli ekonomicznej. Kwartalnik Historyczny, 635–640.
Grodecki, R. (1912). Książęca włość Trebnicka na tle organizacyi majątków książęcych w Polsce w XII w. Cz. 1. Kwartalnik Historyczny, 433–475. (Cz. 2: 1913, 1–66.)
Grodecki, R. (1915). Studya nad dziejami gospodarczemi Polski XII w. Kwartalnik Historyczny, 257–294.
Inglot, S. (1937). Rozwój historii społecznej i gospodarczej. Kwartalnik Historyczny,377–411.
Jablonowski, A. (1893). Kolonizacya Ukrainy za ostatnich Jagellonów. Kwartalnik Historyczny, 50–65.
Kolbuszewska, J. (2005). Mutacja modernistyczna w historiografi i polskiej (przełom XIX i XX wieku). Łódź.
Kornovenko, S., & Pasichna, Yu. (2021). Intellectual Bases of Ukrainian Agrarianism of the Revolutionary Epoch: Vyacheslav Lypynsky. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk – East European Historical Bulletin, 19, 107–121. DOI: 10.24919/2519-058X.19.234292
Kowalski, K. (2016). Historia gospodarcza. Historia w Uniwersytecie Lwowskim. Badania i nauczanie (do 1939 roku). Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 429–459.
Kowalczyk, E. (2016). Agraryzm i jego wyraz w myśli społeczno-ekonomicznej F. Bujaka, W. Stysia i W. Grabskiego. Przegląd Prawa i Administracji, 105, 85–98. DOI: 10.19195/0137-1134.105.6
Kula, W. (1963). Problemy i metody historii gospodarczej. Warszawa: Państwowe Wydawn. Naukowe.
Lazurko, L., & Shcherban, O. (2020). Historical and economic problems on the pages of the journal “Kwartalnik Historyczny” (1887–1918). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk – East European Historical Bulletin, 14, 46–53. DOI:10.24919/2519-058x.14.197178
Maternicki, J. (2009). Adam Szelągowski (1873–1961) – sylwetka historyka. Historia i życie narodu. Poglądy i postawy historyków polskich XIX i XX w. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 404–417.
Maternicki, J. (1982). Historiografi a polska XX wieku. Cz. 1. Lata 1900–1918. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich-Wydawnictwo.
Morawski, W. (2011). Czego historią jest historia gospodarcza? Przegląd badań nad historią gospodarczą w XX w., 15–26.
Piekosiński, F. (1890). Najnowsze poglądy na wytworzenie się szlachty polskiej. Kwartalnik Historyczny, 674–730.
Pisulińska, J. (2020). Rzecz o przyjaźni i nauce historycznej. Listy Franciszka Bujaka do Stanisława Zakrzewskiego w zbiorach Biblioteki Zakładu Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławiu [On friendship and historical sciences. Letters from Franciszek Bujak to Stanisław Zakrzewski in the collection of the Library of the National Ossolineum Institute in Wrocław]. Roczniki Dziejów Społecznych i Gospodarczych, 81, 361–397. DOI: 10.12775/RDSG.2020.13
Rutkowski, J. (1916). Przebudowa wsi w Polsce po wojnach z połowy XVII wieku. Kwartalnik Historyczny, 309–342.
Topolski, J. (1986). O Nowy Model Historii.Jan Rutkowski (1886–1949). Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Winiarz, A. (1907). [Rec.:] Bujak F. Studia nad osadnictwem Małopolski. Cz.1. Kwartalnik Historyczny, 466–471.
