МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ У КОЛІ СКАНДИНАВСЬКИХ СЛАВІСТІВ: СПІВПРАЦЯ ТА РЕЦЕПЦІЯ
DOI:
https://doi.org/10.69550/3041-1467.1.303932Ключові слова:
М. Грушевський, скандинавська славістика, співпраця, рецепція, А. Єнсен, О. БрокАнотація
Мета дослідження – реконструювати приятельські взаємини та наукові контакти М. Грушевського зі скандинавськими славістами протягом кінця
XIX – першої третини XX ст. Методологія дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. Виходячи з принципів об’єктивності та історизму, дослідницький акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі. У статті використано евристичні можливості методів періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна дослідження полягає у комплексній спробі цілісного аналізу багатопланових взаємин М. Грушевського зі скандинавськими колегами протягом кінця XIX – першої третини XX ст. Висновки. У підсумку відзначимо, що зі скандинавськими колегами в українських інтелектуалів, як і в М. Грушевського, склалися чи не найбільш гармонійні стосунки. Адже, на відміну, скажімо, від польських і російських учених, їх не розділяли складні питання спільного минулого та нерідко трагічні обставини революційної доби. Тож між українськими та скандинавськими славістами налагодилися плідні наукові зв’язки, які мали корисні для обох сторін наслідки. Насамперед йдеться про залучення скандинавських колег до опрацювання української історіографічної та мовознавчої проблематики. Вивчаючи її з позицій українського культурного інтересу, вони популяризували бачення нашої історії і духовної спадщини як самобутніх цивілізаційних феноменів. З іншого, йдеться про взаємну наукову рецепцію, що сприяла інтелектуальному зближенню східнослов’янської та скандинавської культур. У підсумку завдяки М. Грушевському та його співробітникам був започаткований важливий міжнаціональний діалог, який і сьогодні є фундаментом українськоскандинавського партнерства. І насамкінець – здійснену спробу реконструювати
співпрацю М. Грушевського зі шведським та норвезьким колегами вважаємо лише першим кроком у напрямі з’ясування більшої проблеми, яку можна окреслити як “українська та скандинавська наука у взаємовпливах і репрезентаціях”.
Посилання
В. Г. [Гнатюк, В.] (1901). [Рецензія]: Олаф Брох. Угрорусское наречие села Убли (Земплинскаго комитата). Записки НТШ, XL, 28–30.Володимир Гнатюк. (1998).
Володимир Гнатюк: документи і матеріали (1871–1989) / упоряд. Я. Дашкевич. Львів: НТШ.
Гнатюк, В. (1899). [Рецензія]: Studien von der slovakisch-kleinrussischen Sprachgrenze im östlischen Ungarn von Olaf Broch. (Mit einer Karte). Videns Rabsselskabets Skrifter. II. Historick-fi losofi scke Klasse. 1897. No 5. Христіанїя, 1897. Записки НТШ, XXVIII, 41–42.
Єнсен, А. (1909a). Орлик у Швеції. Записки НТШ, XCII (Кн. VI), 93–69.
Єнсен, А. (1909b). Родина Войнаровських в Швеції. Причинок до історії недолі Мазепинців. Записки НТШ, XCII (Кн. VI), 170–193.
Хроніка НТШ. (1914). Хронїка НТШ, 58–59, 3.
І. К. (1896). Archiv für Slavische Filologie (XVII Band). Записки НТШ, IV, 35–37.
Листи. (1998). Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського (1894–1932 рр.) / Упорядкування, археографічна передмова Г. Сварник. Львів-Нью-Йорк: Видавництво М. П. Коць.
Листування. (2006). Листування Володимира Гнатюка з Михайлом Грушевським/ Упорядник, автор вступу, коментарів та покажчиків Н. В. Руденко. Запоріжжя.
Листування. (2008). Листування Михайла Грушевського. Т. 4: Листування Михайла Грушевського та Івана Джиджори / упоряд.: С. Панькова, В. Пришляк. Київ; Нью-Йорк: УІТ, ВД “Простір”.
Свєнціцкий, І. (1913). [Рецензія]: Брок О. Очерк физиологии славянской речи ...; Broch Olaf. Slavische Phonetik. Записки НТШ, CXIV, 228–230.A-d J. [Jensen, A.]. (1911). Strödda meddelander och aktstrycken underrättelser. Historisk Tidskrift. Trettionde årgången, 144–146.
Doroschenko, D. (1935). Michael Hruschewśkyj. Historisk Tidskrift, 1, 67–69.
Jensen, A. (1916). Taras Schewtschenko ein Ukrainisches Dichterleben. Literarische studie. Wien: Druck von Adolf Holzhausen.
Telvak, V., & Ilnytskyi, V. (2018).Mykhailo Hrushevsky and Nicolae Iorga scholars’ struggle over the national history. Codrul Cosminului, XXIV/1, 53–64.
Telvak, V., & Telvak, V. (2019). Mykhailo Hrushevsky in Czech historiography (the fi rst third of the 20th century). Codrul Cosminului, XXV/2, 265–286. DOI: 10.4316/CC.2019.02.002
Telvak, V., Yanyshyn, B., & Telvak, V. (2021). Between history and politics: the image of Mykhailo Hrushevsky in German Slavic studies of the fi rst third of the 20th century. Przegląd nauk historycznych, XX/2, 103–125. DOI: 10.18778/1644-857X.20.02.05
Telvak, V., & Telvak, V. (2022). The First Institutional Encycl opaedia in Ukraine. Naukove tovarystvo imeni Shevchenka: Entsyklopediya (Shevchenko Scientifi c Society: Encyclopaedia). Studia Historiae Scientiarum, 21, 423–432. DOI: 10.4467/2543702XSHS.22.013.15979
Ukrainarna. (1921). Ukrainarna. Under redaktion av M. Ehrenpreis och Alfred Jensen. Stockholm
